22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права

Основу правового статусу індивіда утворюють правовідносини громадянства. Сутність громадянства полягає у взаємовідносинах людини і держави. Громадянство — це стійкий правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в сукупності їхніх взаємних прав і обов'язків і означаючий підпорядкування даної особи суверенній владі відповідної держави незалежно від свого місцезнаходження

Найважливіші ознаки громадянства:

це правовий зв'язок особи і держави (суб'єкти цього відношення пов'язані юридичними правами й обов'язками); юридичні права та обов'язки між суб'єктами правовідносин громадянства косять взаємний характер: держава вправі вимагати від особи поваги і дотримання своїх законів, але в той же час зобов'язана здійснювати захист цієї особи як на своїй території, так і за її межами; особа ж, у свою чергу, має право вимагати від держави забезпечення такого захисту, але в той же самий час вона зобов'язана додержуватися її законів; це політичний зв'язок особи і держави, тому що припускає той або інший ступінь участі особи в управлінні справами держави і суспільства: участь у виборах, рефер, сплату податків та ін.; сталість такого зв'язку припускає наявність потенційної можливості його розірвання (особа вправі вийти з громадянства на підставі свого волевиявлення і на підставах, передбачених законодавством). Таким чином, суть політико-юридичного статусу особи як громадянина конкретної держави полягає в участі індивіда в справах по управлінню суспільством і державою, активному користуванню своїми правами і сумлінному виконанню обов'язків, покладених на нього законом. Порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання інституту громадянства, а також його міжнародно-правова регламентація, дає можливість виділити визначені субінститути громадянства. Такі субінститути виділяються за основними, приблизно однорідним за змістом, розділами законів про громадянство багатьох держав, зрозуміло, з урахуванням особливостей норм, що містяться у різних законах. У відповідності зі сказаним можна виділити наступні групи субінститутів законодавства про громадянство Загальні положення (субінститути) Поняття громадянства та принципи його законодавчого регулювання; Подвійне гром, безгром й іноземне гром; Захист, заступництво і сприяння зберіганню і набуття гром; Приналежність до громадянства або визнання гром; Визначення поняття приналежності до гром та її найпростіші форми; Визнання гром; Особливі форми визначення приналежності до гром в різних країнах.; Набуття гром, його способи, і умови;