67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав

Нові держави утворюються в наслідок:

об'єднання однієї держави з іншою;

відокремленням частини або частин держави, які утворюють нові держави, поділ держави на декілька самостійних держав з припиненням існування попередньої.

В міжнародному праві існують дві теорії визнання держав - конститутивна і декларативна.

Конститутивна теорія: "політичний акт визнання є попередньою умовою існування юридичних прав нової держави". Саме акт визнання іншими державами створює нову державу, породжує і забезпечує її міжнародну правосуб'єктність. Визнання нової держави, яка додержує умов державності, має бути правовим обов'язком. Таке визнання може мати виключно правові наслідки.

Декларативна теорія: "визнання є лише декларацією, що констатує існуючий факт виникнення нового суб'єкта мп. Держава здобуває міжнародну правосуб'єктність внаслідок юридичного факту утворення, незалежно від визнання."

Арбітражна комісія, створена Міжнародною Конференцією по Югославії в 1991 р., проголосила, що «існування або зникнення держави є питанням факту», «результати визнання іншими державами є суто декларативними».

Визнання нових держав пов'язують з наявністю певних елементів державності:

• населення,

• території,

• політичної організації влади.

Європейське Співтовариство ухвалило Декларацію «Керівні принципи визнання нових держав у Східній Європі і Радянському Союзі», в якій міститься перелік вимог до держав, які визнаються.

Визнання держав забезпечує стабільні політичні й економічні стосунки і ефективне здійснення прав, що випливають із прав і обов'язків міжнародної правосуб'єктності.