logo search
МЕВ посіб

Світові запаси, видобуток та продаж вугілля

Місце країни

Видобуток

Експорт

Країна

Всього,

млн. т.

Країна

Кам’яне вугілля,

млн. т

Країна

Буре вугілля,

млн. т.

Країна

Кам’яне вугілля,

млн. т.

1

КНР

1298

КНР

1253,4

США

357

Австралія

136,7

2

США

934,1

США

577,1

ФРН

192,8

США

79,5

3

Індія

285,5

Індія

263,5

Росія

91,7

ПАР

52,8

4

Росія

262,5

ПАР

203,5

Чехія

66,3

Канада

32,8

5

ФРН

246

Австралія

194,7

Польща

63,5

Польща

32

6

Австралія

242,8

Росія

170

Австралія

48,1

Індонезія

31,4

7

ПАР

203,5

Польща

135,3

КНР

44

КНР

27,7

8

Польща

198,8

Україна

80

Індія

22

Росія

25,7

9

Чехія

89,2

ФРН

53,2

Україна

3,6

Колумбія

18,7

10

Україна

83,6

Чехія

22,9

Казахстан

2,5

Венесуела

4,2

Серед основних країн-імпортерів вугілля можна виділити дві групи:

1) країни Східної та Західної Європи, які збільшують попит на вугілля через скорочення власного видобутку, який є економічно не вигідним за рахунок високої собівартості (в 2 рази вища за собівартість американського, австралійського та південноафриканського вугілля);

2) країни Тихоокеанського регіону (Японія, Тайвань, Республіка Корея), які не мають достатніх власних запасів вугілля для забезпечення економіки.

Розвиток світового ринку вугілля характеризується наступними особливостями:

- беззаперечне лідерство на ринку будуть утримувати основні експортери вугілля (США, ПАР, Австралія);

- нарощування експорту такими країнами як Індонезія, Колумбія, Китай, Венесуела, які мають значні конкурентні переваги перед лідерами – низькі витрати по видобуванню вугілля, обумовлені більш дешевою робочою силою та економічною технологією (відкритим способом) видобування;

- поступове зростання цін на цей вид палива: на теперішній час світова ціна вугілля складає 25 – 27 дол/т у. п., але прогнозується її зростання до 2015 року до 30 – 35 дол/т у. п. у зв’язку з запланованим будівництвом теплових електростанцій на вугільному паливі [42].

Однак розвиток вугільної промисловості гальмується цілою низкою чинників:

- забруднення навколишнього середовища;

- транспортування вугілля від місця видобування до місця споживання є складним та проблемним через низьку пропускну спроможність залізниць та портів;

- недолік водних ресурсів для гідровидобування вугілля;

- дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Природний газ. З другої половини XX сторіччя широке використання в якості сировини для багатьох галузей промисловості отримав природний газ. Розвідані запаси газу на початок 2007 р. складають 175,1 трлн м3.

У табл. 8.9 наведені дані щодо видобутку, споживання та самозабезпеченості країни природним газом.

Найбільш розвідані запаси зосереджені в Росії (39,2%), Західній Азії (32%), Північній Африці (6,9%), Латинській Америці (5,1%), Північній Америці (4,9%), Західній Європі (3,8%). На початок XXI ст. запаси природного газу становили: в Росії – 47 600 млрд м3, Ірані – 21 200, США – 4 654, Алжирі – 3 424, Туркменії – 2 650, Норвегії – 3 800, Казахстані – 1 670, Нідерландах – 1 668, Лівії – 1 212, Великобританії – 574. Забезпеченість світової економіки природним газом при сучасному рівні видобутку (2,4 трлн м3 на рік) становить 71 рік.

Таблиця 8.9