127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)

Інтерпол – це єдина міжнародна організація, яка бере безпосередню участь у боротьбі зі злочинністю.

 Інтерпол був створений у 1923 р. як Міжнародна комісія кримінальної поліції (МКПП) для координації боротьби різних країн із загальнокримінальними злочинами з центром у Відні. У 1938 р. вона практично припинила своє існування через окупацію Австрії фашистською Німеччиною. У сучасному вигляді відтворена у 1946 р. Статус Інтерполу набув чинності у 1956 р. Її членами є більш ніж 150 держав, СРСР вступив до неї у 1990 р. Штаб-квартира знаходиться у Ліоні (Франція). Вона також є регіональним центром для Європи, Середземномор’я, Північної Америки та Близького Сходу. Інші центри Інтерполу розквартировані у Найробі (для Східної Африки), Абіджані (для Західної Африки), Буенос-Айресі (для Південної Америки), у Токіо (для Азії) та Пуерто-Рико (для країн Карибського басейну та Центральної Америки). З 1982 р. Інтерпол отримав в ООН статус Міжнародної Міжурядової Організації.

 Основні цілі Інтерполу

 Основні цілі організації сформульовані у ст. 2 Статуту:

1)      забезпечувати та розвивати широке взаємне співробітництво всіх органів (установ) кримінальної поліції у рамках існуючого законодавства країн та в дусі Загальної декларації прав людини;

2)      створювати та розвивати установи, які можуть успішно сприяти запобіганню та боротьбі з загальною кримінальною злочинністю. Статут забороняє будь-яке втручання у діяльність політичного, воєнного, релігійного або расового характеру (ст. 3 Статуту).

 Структура Інтерполу

 Найвищим пленарним органом Інтерполу є Генеральна Асамблея, у період між її сесіями вищим адміністративним органом з більш вузькими повноваженнями та складом є Виконавчий комітет на чолі з президентом. Постійно діючим робочим органом є Генеральний секретаріат, на чолі якого стоїть Генеральний секретар.

 Особливе положення в системі органів управління Інтерполу займають Національні центральні бюро (НЦБ), які діють одночасно у двох системах: окремої держави та даної організації з відповідним подвійним підпорядкуванням. Замикають систему органів управління радники, які виконують виключно консультативні функції.

 До складу Генеральної Асамблеї входять представники всіх країн-членів.

Статут потребує включати сюди чиновників кримінальної поліції високого рангу, службовців, функції яких в національному масштабі пов’язані з діяльністю Інтерполу, а також спеціалістів з питань, що включені до порядку денного чергової сесії Генеральної Асамблеї (ст. 7).

 У роботі сесії можуть брати участь в якості спостерігачів представники країн, що не входять до Інтерполу, а також делегати від міжнародних організацій.

Сесії Генеральної Асамблеї проводяться щорічно, восени, на різних континентах та в різних країнах. Кожна делегація при голосуванні має один голос.

Представники держав-членів організації регулярно проводять Регіональні конференції з проблем, які недоцільно виносити на сесію Генеральної Асамблеї.

Виконавчий комітет виконує функції Генеральної Асамблеї у період між сесіями. Він слідкує за здійснення рекомендацій Генеральної Асамблеї, контролює діяльність Генерального секретаря та готує порядок денний чергової сесії.

 Виконавчий комітет складається із Президента (строком на 4 роки), трьох Віце-президентів (строком на 3 роки), які повинні представляти різні країни та континенти (Азію, Америку, Африку, Австралію та Європу) та дев’яти делегатів, які обираються Генеральною Асамблеєю.

  Генеральний секретаріат є постійно діючою службою усієї організації, включає до себе Генерального секретаря, спеціалістів та адміністративний персонал. Він виконує рішення Генеральної Асамблеї та Виконавчого комітету, діє як міжнародний центр по боротьбі із загальною злочинністю, а також як спеціалізований та інформаційний центр тощо.

 Очолює секретаріат Генеральний секретар, який призначається Генеральною Асамблеєю строком на 5 років із числа осіб, не старших за 65 років. Це головна фігура Інтерполу у справі організації боротьби із злочинністю.

 З 1987 р. у складі Генерального секретаріату діє Європейський секретаріат для вирішення регіональних проблем боротьби з незаконною торгівлею наркотиками на континенті та іншими злочинами та удосконалення поліцейського співробітництва держав у Європі. Серед інших органів Генерального секретаріату слід назвати службу Генерального секретаріату, спеціальне відділення для проведення робіт загального характеру та зміцнення безпеки організації. На теперішній час у складі секретаріату діють 4 відділи: адміністративний, поліцейський, науково-дослідний та технічного забезпечення.