1.1. Теоретичні підходи щодо визначення сутності міжнародних економічних відносин

Міжнародна економічна взаємодія завжди була однією з найбільш складних і в той же час суперечливих частин економічної теорії. Багато ключових положень теорії міжнародних економічних відносин було обґрунтовано ще в процесі дискусій з питань зовнішньої торгівлі та торговельної політики у XVIII та XIX ст., але найбільшої значущості їх дослідження та вивчення набули саме сьогодні. Сучасна міжнародна торгівля товарами та послугами, міжнародна міграція робочої сили, міжнародний рух капіталу сприяли посиленню взаємозв’язку та взаємозалежності економік різних країн. У той же час світова економіка є нестабільною та суперечливою соціально-економічною системою. Міжнародна економічна ситуація, яка постійно змінюється, перетворюється в основний чинник впливу при розробці як ринкових стратегій окремих фірм, підприємств, так і зовнішньоекономічної політики окремих держав.

Навіть побіжний погляд на дані світової зовнішньоторговельної статистики дозволяє зробити висновок про зростаюче значення міжнародних економічних відносин для економік багатьох країн, у тому числі й України. Клімат та природні ресурси переконливо пояснюють чому Бразилія експортує каву, Саудівська Аравія – нафту, Україна – цукор. Однак в багатьох випадках характер та логіка зовнішньоекономічних дій різних країн не так очевидна. Наприклад, чому Японія експортує автомобілі, США – автотехніку, а величезний науково-технічний потенціал України залишається не реалізованим на світовому ринку?

Міжнародна економіка складається з незалежних суб’єктів господарювання – країн, фірм, корпорацій тощо – і кожен з них вільний у виборі своїх економічних дій, своєї економічної політики. Але, на жаль, у взаємопов’язаній та взаємозалежній системі дії та політика одних суб’єктів світового господарства зачіпає інтереси інших. Навіть, якщо цілі і співпадають, суб’єкти світового господарства все одно можуть понести втрати через відсутність координації таких дій. Фундаментальна задача теорії міжнародних економічних відносин полягає у пошуку певної гармонії у їх взаємодії, в основі якої лежить ідея взаємовигідності зовнішньоекономічних зв’язків.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) є цілісною системою, дослідження якої здійснюється у декількох аспектах:

1) у процесі вивчення МЕВ виявляються загальні закономірності універсального характеру, які відображають історичний розвиток та структуру світового господарства;

2) визначаються форми прояву цих закономірностей на різних етапах історичного розвитку МЕВ;

3) міжнародні економічні відносини розглядаються у тісному зв’язку з відповідним механізмом їх регулювання, ступінь досконалості якого залежить від рівня розвитку світового господарства.

Об’єктивність МЕВ полягає у їх функціональній незалежності від матеріальних носіїв, розвитку як самостійної економічної системи з певними законами та закономірностями. Однак розвиток МЕВ не можливий без взаємодії з матеріально-речовими елементами виробництва, під впливом яких змінюються як форми прояву, так і зміст міжнародного співробітництва.

Таким чином, міжнародні економічні відносини – це наука, яка вивчає закони і закономірності становлення і функціонування світового господарства як цілісної економічної системи.

Об’єктом вивчення МЕВ є світове господарство.

Суб’єктами міжнародних економічних відносини є країни, транснаціональні корпорації, компанії, фірми, підприємства, міжнародні організації, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Як економічна система, світове господарство є сукупністю відносин між господарюючими суб’єктами (країнами, регіонами, підприємствами, компаніями, фірмами, транснаціональними корпораціями тощо) в міжнародному масштабі. Всю різноманітність цих відносин можна звести до генетичних та структурних зв’язків суб’єктів господарювання. У міжнародному масштабі генетичні зв’язки реалізуються в формі міжнародного кооперування, яке є основою процесу становлення та розвитку світового господарства. Структурні зв’язки у світовому господарстві формуються на основі встановлення та розвитку економічних відносин з метою відтворення валового національного продукту, матеріальних та духовних основ життя. Таким чином, структура світового господарства визначається взаємодією міжнародних коопераційних та відтворювальних взаємозв’язків і має кількісну та якісну сторону. З якісної сторони світове господарство є певною сукупністю економічних законів та закономірностей, які проявляються в сфері міжнародних економічних відносин. Кількісна сторона відображає матеріально-речові параметри розвитку світового господарства, які пов’язані з обсягами світової торгівлі, міжнародного інвестування, міжнародних валютних, фінансових, кредитних операцій тощо. При цьому економічні закони, по-перше, відіграють системоутворюючу роль в процесі становлення та розвитку світового господарства і по-друге, визначають головний напрям руху, вектор міжнародної економічної системи, її основні тенденції. Таким чином, міжнародні економічні відносини і відповідні їм закони та закономірності створюють субстанціональну основу світового господарства. Міжнародні економічні відносини не можна розглядати окремо від продуктивних сил, які зростаючою мірою набувають міжнародного характеру. Слід також враховувати і те, що світогосподарські зв’язки вимагають адекватного стану та рівня їх розвитку механізму регулювання на національному та міжнародному рівнях.

Отже, світове господарство є сукупністю міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом їх регулювання.

Якщо об’єктом вивчення теорії міжнародних економічних відносин є світове господарство, то предметом – економічні відносини між суб’єктами світогосподарських зв’язків, які виникають у світовому відтворювальному процесі.

Міжнародні економічні відносини здійснюють універсальний зв'язок між національними господарствами. Сукупність національних господарств, пов’язаних системою міжнародного поділу праці, становить міжнародну економіку. Тобто міжнародна економіка досліджує ресурсно-факторний зріз світового господарства, а МЕВ – теоретико-методологічні аспекти його розвитку.