59. Правова система України та міжнародне право
Саме сучасне конституційне право відіграє головну роль у визначенні взаємодії національного і міжнародного права. Норми конституційного права України, що регулюють взаємодію національного і міжнародного права, умовно поділяють на такі групи, як:
• забезпечення прав людини й основних свобод;
• регулювання взаємодії з міжнародним правом;
• розробка і реалізація концепції зовнішніх зносин держави.
Розглянемо ці норми конституційного права докладніше.
1. Конституційне право України встановлює, що права людини визначаються відповідно до міжнародних правових норм. Так, ст. З Конституції, в якій розвиваються відповідні положення преамбули і ст. 1 про Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, закріплює загальнолюдську гуманітарну основу держави. На рівні конституційно визначених найвищих цінностей в Україні перераховуються такі основні права і свободи людини, як право на життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Вони належать до тих прав людини, які зумовлені її природою і не залежать від наявності певного статусу особистості в державі. Саме ці права в міжнародній практиці визначаються як фундаментальні.
Розділ II Конституції присвячений правам, свободам та обов'язкам людини і громадянина. За обсягом він один із найбільших (статті 21—68). Необхідність цього розділу в Конституції України зумовлена тим, що у разі якщо правам, свободам та обов'язкам людини і громадянина не приділено належної уваги в Основному Законі, вони скоріше залишаться символами. Комплекс закріплених у статтях 21—68 прав, свобод та обов'язків утворює певну систему, складовими якої є особисті, громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні й екологічні права. Така побудова розділу Конституції прямо кореспондується із Загальною декларацією прав людини 1948 р., а також із Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. і Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 р. Водночас Конституція України своїм баченням проблеми захисту прав людини робить істотний внесок в опосередкований позитивний розвиток міжнародного права.
Рівність у правах чоловіка і жінки цілком відповідає суті міжнародної Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.), учасницею якої є Україна.
У розділі II Конституції містяться норми, пов'язані з інститутом екстрадиції. Як зазначається у ст. 25, "громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами".
Питання надання притулку іноземцям і особам без громадянства регламентуються ст. 26 Конституції.
Конституція гарантує недоторканність житла (ст. З0), таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. З1), право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34), право на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35), право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації (ст. 36) і т. п.
Захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України, повага її державних символів є обов'язком громадян України (ст. 65).
2. Регулювання взаємодії з міжнародним правом закріплене в нормах ряду статей Конституції та інших законодавчих актів України. Надзвичайно важливе зовнішньополітичне і правове значення в умовах активного входження України у світове співтовариство мають норми ст. 9, якою визначається, що "чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, що суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України".
Положення цієї статті свідчать, по-перше, про вірність України своїм міжнародним зобов'язанням, що проголошуються обов'язковими для виконання поряд із національним законодавством, а також про повагу до норм міжнародного права. По-друге, вони певною мірою дають відповіді на питання практичного застосування положень міжнародних договорів в Україні, а також їх співвідношення з чинним законодавством України. Положення цієї статті Конституції є основою для чинного законодавства України. Скажімо, Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 р. передбачає, що укладені і належним способом ратифіковані Україною міжнародні договори є невід'ємною частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. У цьому випадку міжнародний договір, учасницею якого є Україна, має таку саму юридичну чинність, як і національний закон.
У свою чергу Закон України "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 р. обумовлює ратифікацію міжнародних договорів, яка здійснюється шляхом прийняття спеціальних законів, що їх підписує Голова Верховної Ради України. Відповідно до зазначеного закону ратифікації підлягають такі міжнародні договори України: політичні (про дружбу, взаємодопомогу і співробітництво, про нейтралітет); загальноекономічного характеру (про економічне і науково-технічне співробітництво); із загальних фінансових питань; територіальні; про мир; що стосуються прав і свобод людини і громадянина; про громадянство; про участь у міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях тощо.
Важливим є й те, що у разі виявлення розбіжностей між договором, поданим на ратифікацію, і Конституцією України, договір має направлятися до Конституційного Суду України для визначення його відповідності Конституції України.
Зовнішньополітична діяльність України бере свій початок із часу проголошення незалежності країни 16 липня 1990 р. у прийнятій Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України, а також в Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. У цих документах записано, що Україна як суб'єкт міжнародного права безпосередньо здійснює зносини з іншими державами; укладає з ними договори; обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами; бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення своїх національних інтересів. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі і європейських структурах.
3. Питанням розробки і реалізації концепції зовнішніх зносин присвячені норми окремих статей Конституції та інші законодавчі акти України.
Наприклад, до повноважень Верховної Ради України належить визначення основ зовнішньої політики (ч. 5 ст. 85 Конституції), затвердження рішень про надання Україною кредитів і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням (ч. 14 ст. 85 Конституції), надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсація міжнародних договорів України (ч. 32 ст. 85 Конституції).
При цьому, як зазначено у ст. 92 Конституції, виключно закони України визначають: основи зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; правовий режим державного кордону; встановлюють дипломатичні ранги.
Забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва покладається відповідно до ст. 106 Конституції на Президента України, який, зокрема:
• представляє державу в міжнародних відносинах, здій-
снює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори і підписує міжнародні договори України;
• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;
• вносить до Верховної Ради України пропозиції про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;
• присвоює вищі дипломатичні ранги;
• ухвалює рішення про прийняття до громадянства
України і призупинення громадянства України, про надання притулку в Україні.
Практична організація і забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до Конституції (ч. 8 ст. 116) покладається на Кабінет Міністрів України.
- 1. Поняття міжнародного права
- Міжнародне право та міжнародні відносини
- 3. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.
- 4. Сутність та характерні риси мп
- 5. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- 6. Міжнародний провапорядок
- 7. Походження терміну мп
- 8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.
- 0. Характеристики сучасного міжнародного права
- 1.Природа юридично обов’язкової сили мп
- 13. Періодизація історії мп
- 14. Стародавнє мп
- 15. Середньовічне мп.
- 16. Класичне мп
- 18. Міжнародне право з 1919 р. До створення оон.
- 19. Сучасне мп.
- 20. Виникнення мп.
- 21. Історія науки мп:основні етапи та наукові школи
- 22. Поняття джерела міжнародного права. Міжнародний договір
- 23.Види джерел мп.
- 24.Загальні принципи права
- 25.Поняття системи міжнародного права.
- 3.1. Співвідношення системи і структури міжнародного права
- 3.2. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- 3.3. Види галузей системи міжнародного права
- Внутрішньосистемна організація міжнародного права.
- Критерії відокремлення галузей міжнародного права.
- 28. Критерії відокремлення інститутів мп
- 29. Загальносистемні інститути мп
- 30. Основні принципі міжароднго права в його системі
- 31. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права
- 32. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
- 33. Формування міжнародно-правового звичаю.
- 34.Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм
- 35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права
- 36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.
- Поняття норми міжнародного права.
- 38. Класифікація норм міжнародного права.
- Поняття імперативних норм загального міжнародного права – jus cogens.
- Концепція норм „м’якого права” (soft law).
- 40. Концепція „м”якого права” у доктрині мп
- 41.Ієрархія норм міжнародного права
- 42.Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- 43. Поняття, джерела та функції основних принципів міжнародного права.
- 44. Принцип заборони застосування сили або загрози силою
- 45.Принцип мирного врегулювання спорів
- Принцип суверенної рівності держав.
- Принцип невтручання.
- Принцип територіальної цілісності держав.
- Принцип непорушності державних кордонів.
- 51. Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
- 53. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
- 54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- 54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- 55. Теорії співвідношення міжнародного і національного права
- 56. Поняття і суть узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права. Обов'язок держави узгоджувати норми внутрішньодержавного права з нормами міжнародного права.
- 57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
- 58. Роль внутрішньодержавного права у функціонуванні міжнародного права
- 59. Правова система України та міжнародне право
- 60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
- 61 Поняття та види суб’єктів мп.
- 62 Держава як суб’єкт мп.
- 63. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- 64. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації.
- 65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.
- 66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- 67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав
- Визнання урядів
- Інші види визнання
- 68. Поняття, форми і способи визнання.
- 70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
- 71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- 72. Правонаступництво щодо державної власності.
- 73. Правонаступництво щодо державних архівів.
- 74. Правонаступництво щодо державних боргів.
- 75. Особливості правонаступництва України та інших держав після припинення існування срср.
- 76. Теорія континуїтету та її застосування.
- 77. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- 78. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- 79. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- 80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- 81. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
- 82. Класифікація міжнародних правопорушень.
- Поняття права міжнародних договорів
- 2. Джерела та кодифікація права міжнародних договорів
- 3. Поняття міжнародного договору
- 4. Класифікація міжнародних договорів
- 5. Структура, мови та назва міжнародних договорів
- 6. Повноваження при укладенні міжнародних договорів
- 7. Підготовка та прийняття тексту договору
- 8. Встановлення автентичності тексту міжнародного договору
- 10. Застереження до міжнародних договорів
- 11. Депозитарій та його функції
- 12. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- 13. Набуття міжнародним договором чинності та його тимчасове застосування
- 14. Застосування міжнародних договорів у часі, просторі та за суб’єктами
- 15. Міжнародні договори та треті держави (міжнародні організації)
- 16. Застосування попередніх та нових міжнародних договорів, укладених з одного і того ж питання
- 17. Тлумачення міжнародних договорів
- 18. Недійсність міжнародних договорів
- 19. Припинення дії міжнародного договору
- 20. Новації (зміни до) міжнародних договорів
- 21. Забезпечення виконання міжнародних договорів
- 22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права
- 23. Набуття громадянства та його втрата
- 25. Подвійне громадянство та безгромадянство
- 26. Статус іноземців і міжнародне право
- 27. Біженці та вимушені переселенці
- 28. Право притулку
- 29. Правові засади співробітництва держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини
- 30. Універсальні механізми захисту прав людини
- 31. Регіональні механізми захисту прав людини
- 32. «Гуманітарна інтервенція» та міжнародне право.
- 33. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
- 34. Поняття територіального верховенства
- 35. Склад державної території
- 36. Теорії юридичної природи державної території
- 37. Поняття, види та правовий режим державних кордонів
- 38. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права
- 39. Міжнародні сервітути
- 40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік
- 41. Території з особливим правовим режимом
- 42. Правові питання території України
- 43. Класифікація територій за їхнім правовим режимом
- 44. Поняття державної території та її складові
- 45.Правові підстави і способи територіальних змін
- 46. Державні кордони
- 47. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- Юридичний статус і правовий режим Арктики
- 49. Міжнародно-правовий статус Антарктики
- 50. Поняття та джерела міжнародного морського права
- 51. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод
- 52. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря
- 53. Прилегла зона та її правовий режим
- 54. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони
- Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря
- 56. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу
- 57. Концепція «спільної спадщини людства» в міжнародному морському праві. Правовий статус і режим Району
- Статус морських суден та екіпажів
- Правовий статус повітряного простору
- 61. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу
- 62. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень
- 63. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств
- Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”
- Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- 66. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- Поняття міжнародного космічного права
- Джерела міжнародного космічного права
- Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- Правовий статус космічних апаратів і екіпажів
- Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
- Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення
- Правові аспекти дистанційного зондування Землі
- Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання
- Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору
- 76. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій
- Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин
- Система органів зовнішніх зносин
- Дипломатичне право
- Консульське право
- 81. Право спеціальних місій
- Дипломатичне право міжнародних організацій
- Поняття і розвиток права міжнародних організацій
- 84.Сучасна система міжнародних організацій, їх типи і види
- Ознаки міжнародних міжурядових організацій як суб’єктів міжнародного права
- Регіональні та субрегіональні організації
- Європейські регіональні міжнародні організації
- Міжнародні конференції
- Поняття та джерела міжнародного економічного права
- Принципи міжнародного економічного права
- 92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин
- 93. Суб’єкти міжнародного економічного права
- 94. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах
- 95. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки
- 96. Гатт 1947 р. Як квазіміжнародна організація
- Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура
- Міжнародні торговельні договори системи сот (сот)
- 99. Зміст і особливості гатт 1994 р.
- 100. Договори, суміжні з гатт
- Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс)
- 103. Врегулювання спорів в рамках сот
- Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки
- Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві
- Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою
- Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом
- Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки
- Повноваження регіональних організацій в сфері міжнародної безпеки
- Міжнародні організації з проблем європейської безпеки
- Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння
- 112. Міжнародно-правові і національно-правові гарантії безпеки України
- Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права
- Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”
- Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”
- Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій
- Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права
- Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах
- 120. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права
- 121. Правові засади здійснення міжнародних миротворчих операцій оон
- 122. Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- 123. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти людства
- 124.Поняття та види злочинів міжнародного характеру
- 125. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд
- 126. Правова допомога у кримінальних справах
- 127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- 128. Поняття міжнародного спору
- 129. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів
- 131. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд
- 134. Розгляд спорів міжнародним судом оон