28. Право притулку

Надання притулку є традиційним інститутом міжнародного права. Право притулку одержало свій розвиток як у національному законодавстві держав, так і в міжнародному праві. В Україні це право закріплене в Конституції України: «Іноземцям і особам без громадянства може бути наданий притулок у порядку, встановленому законом». У статті 14 Загальної декларації прав людини 1948 року визначено: Кожна людина має право шукати притулку від переслідування в інших країнах і користуватися цим притулком.

Це право не може бути використане у разі переслідування, дійсно заснованого на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і принципам ООН.

У Декларації про територіальний притулок, прийнятій Радою Європи в 1997 році, право притулку дається будь-якій особі, що має цілком обгрунтовані побоювання стати жертвою переслідування за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань. Слід зазначити те, що надання притулку є мирним і гуманним актом і не вважається недружнім актом стосовно будь-якої держави. На практиці право притулку реалізується шляхом надання права в'їзду на територію даної держави і законного там перебування. Особа, яка одержала притулок, за своїм статусом порівнюється до іноземця, але її відмінність від іноземця полягає в тому, що:

час перебування такої особи в державі, що надала йому притулок, не обмежений;

особа, яка одержала притулок, не може бути вислана з держави, що надала їй притулок;

особа, яка одержала притулок, не може бути видана як своїй патримоніальній державі, так і будь-якій третій іноземній державі.

Притулок дається лише тим особам, які не вчинили загальнокримінальних або міжнародних злочинів. Це випливає зі змісту Загальної декларації прав людини. Але в ряді випадків державами обмежується перелік причин і умов, при яких може бути наданий притулок У міжнародному праві розрізняють територіальний і дипломатичний притулки.

Територіальний притулок - означає надання будь-якій особі (особам) можливості укритися від переслідувань, політичного характеру на території конкретної держави;

Дипломатичний — надання державою такої ж можливості, але в межах дипломатичного представництва, консульської установи або на іноземному військовому кораблі, що знаходяться на території іншої держави.