Аналіз географічної структури торгівлі послугами України

Дані аналізу географічної структури зовнішньої торгівлі України послугами свідчать про збереження експортної орієнтації в торгівлі послугами на країни СНД (37,6% загального обсягу експорту та 16,1% імпорту), зокрема на Росію (41% загального обсягу експорту та 14,1% імпорту). Частка європейських країн складає 34,6% в експорті та 57,4% в імпорті послуг, серед яких найбільшими партнерами є Німеччина, Великобританія, Швейцарія; азіатських країн – 9,7% та 14,8%, країн американського континенту – 0,9% та 11,6%, Австралії та Океанії – 0,1% та 0,5% відповідно.

Важливу роль у міжнародній торгівлі послугами відіграє морський транспорт. Україна має декілька портів – Одеса (30 млн тонн вантажів на рік), Іллічівськ (22 млн тонн), Херсон, Миколаїв, Феодосія, Маріуполь, Керч. Річковий флот здійснює як внутрішні, так і міжнародні перевезення (Дунайське річкове пароплавство, Дніпро, Південний Буг). Основу номенклатури морських перевезень складають наступні статті експорту – метали (45-50%), руди (10-15%), хлібні вантажі (10-15%), хімічні та мінеральні добрива (7-10%). В транзитних перевезеннях переважають нафта та нафтопродукти (більше 50%), метали (10-15%), хімічні та мінеральні добрива (10-15%). Однак існують численні проблеми, які заважають розвитку морського та річкового транспорту в Україні, зокрема фізичний знос флоту, відсутність необхідних інвестицій у ремонт та модернізацію суден та будівництво нових; необхідність реконструкції портів, мала пропускна здатність портової інфраструктури та водних шляхів.

Розвинутою в Україні є система залізничного транспорту, до складу якої входять Південно-Західна, Одеська, Львівська, Придніпровська та Донецька залізні дороги.

Україна має також значну трубопровідну систему. Обсяги перекачки нафти територією країни складають 60-70 млн т., причому 75-80% – транзит. Загальна пропускна здатність вітчизняних газопроводів складає 270 млрд м³, а кількість агрегатів, які забезпечують перекачку газопотоків, перевищує 800 потужністю 5,4 МВТ (у 1,5 рази перевищує потужність всіх європейських країн). Слід зазначити, що значна частина трубопровідного транспорту України потребує ремонту та додаткових інвестицій. 1/3 газопроводів перебувають в експлуатації від 25 до 50 років, щорічні витрати на підтримання газової інфраструктури у робочому стані складають 50-60 млн дол., а загальна сума фінансування їх реконструкції – 500 млн дол. за умови темпів ремонту 500 км на рік.

В останні роки найбільшого зростання набула така сфера послуг, як туристична: структура туристичного потоку наступна: 34% – громадяни Росії, 21% – Польщі, 16% – Молдови, 11% – Білорусі, 6% – Угорщини, 3% – Словаччини, 2% – Румунії, 7% – інших країн. До факторів, які стримують розвиток цієї галузі слід віднести непрозорий механізм земле відчуження для будівництва туристичних комплексів, недостатньо розвинена інфраструктура, політична нестабільність в країні. Зараз в Україні тільки два регіони спеціалізуються на наданні туристичних послуг – Крим та Карпати.

В Україні функціонує близько 100 франчайзингових мереж, при чому 50% – за системою джоббінгу, який є однією з форм співробітництва незалежних компаній – постачальників нафтопродуктів та власників автозаправних станцій (АЗС). Джоббінг виник після Великої депресії у США та досить часто використовується у нафтопереробній галузі. Відповідно до договору АЗС функціонують під торговельною маркою постачальника, продають тільки його нафтопродукти, а постачальник зобов’язаний забезпечувати їх високу якість, стабільність поставок, цінові пільги, а також можливість працівникам АЗС підвищувати свій кваліфікаційний рівень. Так, в Україні на умовах джоббінгу функціонують “Лукойл - Україна”, “ТНК - Україна”, “Альянс - Україна”. За системою звичайного франчайзингу працюють заклади громадського харчування (“Пузата хата”, “Картопляна хата”, “МакСмак”, “McDonalds”), хімчистки (“Un Momento”, “Clearens International”), мережа магазинів фотопослуг “Kodak”, мережа станцій технічного обслуговування (“Bosch Auto Servise”), мережа магазинів одягу (“Senus”, “Sela”, “VD One”, “Argo Trading”) та взуття (“Монарх”, “Еконіка”) тощо.