logo search
МПП ЄКЗ

Поняття та джерела міжнародного економічного права

Прогресуюча інтенсифікація розширення і поглиблення різноманітних економічних відносин між народами, державами і континентами обумовила появу і стрімке формування порівняно нової галузі сучасного міжнародного права - міжнародного економічного права. До складу суб'єктів міжнародного економічного права входять як держави, так і різноманітні юридичні та фізичні особи. Правовою основою становлення і подальшого розвитку міжнародного економічного права є положення Статуту ООН, що формулюють як одну з основних цілей ООН здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного характеру. Питаннями розвитку міжнародного економічного співробітництва в ООН займається безпосередньо Генеральна Асамблея і спеціально створена для цього і працююча під її керівництвом Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР).

Ця Рада координує діяльність усіх органів ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного економічного співробітництва, а також займається підготовкою проектів міжнародно-правових актів у цій сфері. В цьому велику допомогу Раді надає Комісія міжнародного права ООН і Комісія з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). У розвиток положень Статуту ООН про розширення міжнародного економічного співробітництва у 1947 р. під егідою ООН була укладена Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). На основі просторового розширення дії принципу найбільшого сприяння ГАТТ мала на меті: - боротьбу з дискримінацією в торгівлі; - зниження митних тарифів; - лібералізацію зовнішньої торгівлі; - зняття обмежень в імпорті товарів та ін.

Згодом ГАТТ набула рис міжнародної економічної організації. У 1995 році ГАТТ перетворено у Світову організацію торгівлі (СОТ).

Таким чином, слід відзначити як основні джерела міжнародного економічного права: - Статут ООН; - Генеральну угоду з тарифів і торгівлі; - Декларацію і Програму дій по встановленню нового міжнародного економічного порядку; - Хартію економічних прав і обов'язків держав; - Декларацію про новий глобальний консенсус про шляхи розвитку міжнародного економічного співробітництва в інтересах усіх держав;