40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік

Усі ріки за їх географічним і правовим положенням діляться на: а) національні — які протікають по території однієї держави і знаходяться під її суверенітетом, режими яких установлюються винятково цією державою на основі внутрішнього законодавства; б) міжнародні — які протікають територією двох і більше держав чи розділяють такі території, при цьому кожна прибережна держава здійснює суверенітет над тією ділянкою міжнародної ріки, що про тікає по її території. Правовий режим таких міжнародних рік установлюється заінтересованими державами на основі міжнародного акту. У свою чергу, міжнародні ріки діляться на: а) багатонаціональні ріки — це ріки, у використанні яких зацікавлені винятково прибережні держави. Такі ріки не використовуються або використовуються дуже обмежено для міжнародного судноплавства, не завжди мають сполучення з морем, проте відіграють певну роль в економіці прибережних держав, їхній режим регулюється винятково прибережними державами. До багатонаціональних рік належать Одер, Вісла, Тиса, Дністер; б) міжнародні ріки — це ріки, що мають безпосередньо вихід до моря і які використовуються міжнародним співтовариством для інтенсивного річкового судноплавства (наприклад, Дунай і Рейн у Європі) Міжнародно-правові проблеми таких рік в основному зводяться до забезпечення свободи судноплавства по ним. Вони, як правило, відкриті для торгового судноплавства як прибережних, так і неприбережних держав і закриті, як правило, для проходу військових суден неприбережних держав (наприклад, Дунай, Нігер). На прибережні держави покладаються адміністративні обов'язки по управлінню такими ріками як у відношенні судноплавства, так і у відношенні їхнього господарського використання. У цих цілях прибережні держави створюють спеціальні річкові комісії.

Угоди, що регламентують порядок використання міжнародних рік, мають відношення тільки до конкретних рік і не мають універсального значення. Певного кодифікуючого акту «міжнародного річкового права» поки не існує.

Три принципи міжнародного річкового права, які склалися, які можна визначити з аналізу великої низки договорів і звичаїв:

- Принцип суверенітету держави до тієї частини міжнародного водного басейну, яка знаходиться в межах її території;

- принцип справедливого водокористування, який забезпечує кожній прибережній державі справедливу частку при використанні міжнародного водного басейну;

- принцип неспричинення шкоди природному середовищу або інтересам іншої держави внаслідок забруднення або іншим чином при використання вод міжнародного водного басейну.

Кожна держава ipso facto (в силу того, що є прибережною) має право на прохід своїх суден. Інші держави за договорами можуть набувати свободу судноплавства у цих річках. Прибережні держави мають рівні права на використання вод у промислових та сільськогосподарській сфері. Кожна прибережна держава має право на розумну і справедливу частку вод.