7.6. Евристичні методи

Евристичні методи (від гр. пошук) у вузькому розумінні являють собою способи навчання, а у широкому — неформальні методи, які дають змогу досліджувати творчу діяльність, відкривати нове у судженнях, ідеях, способах дії. Застосування еври­стичних методів приводить до створення моделей творчого пошуку та розв'язання поставлених зав­дань. Ці методи, як правило, застосовуються, коли наявні знання та попередній досвід не дозволяють однозначно вирішити наукову проблему.

В економіці евристичні методи найбільш широ­ко застосовуються для прогнозування (особливо за умов часткової або повної невизначеності факто­рів).

Основним з евристичних методів є метод експерт­них оцінок — спеціальним чином організований збір суджень, оцінок та пропозицій спеціалістів з певної галузі знань, їх аналіз, зведення та формування зва­женого результату. Для цього:

1) визначають мету дослідження, чітко форму­люють умови, ключові питання, що потребують від­повіді, обмеження внутрішнього та зовнішнього се­редовища тощо;

2) проводять відбір спеціалістів з однієї, суміж­них або пов'язаних безпосередньо з об'єктом (пред­метом) дослідження галузей знань;

3) здійснюють опитування (індивідуальне, ко­лективне, у процесі дискусії, у формі анкет, очне або заочне, іменне або анонімне);

4) визначається методика узагальнення відомо­стей, отриманих від експертів, та формулювання висновку (що максимально часто зустрічався у від­повідях експертів, найбільш аргументований, ком­промісний тощо);

5) робиться висновок.

Як різновиди методу експертних оцінок найбільш часто називають методи:

— "мозкової атаки", або конференції ідей, що передбачає генерування ідей у процесі обговорення або наукового спору;

— "мозкового штурму", коли одна група експер­тів (пропоненти) формулює певне бачення ситуації та обґрунтовує його, а інша (опоненти) — аналізує та піддає сумніву;

— аналогії (синектики);

"Дельфі" — анонімного опитування незалеж­них спеціалістів для отримання певних відповідей на підготовлені запитання (опитування завершується обробкою та зведенням отриманої інформації, фор­мулюванням певних позицій та повторним опитуван­ням щодо отриманих результатів або спірних питань);

• ПАТТЕРН — розбивки проблеми, що вивча­ється, на окремі підпроблеми, побудова "дерева рішень" у результаті роботи з експертами, відкрите обговорення запропонованих варіантів вирішення або ключових суджень.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність методики та робочої методики досліджень?

2. Охарактеризуйте методи спостереження та збору даних.

3. Розкрийте сутність вибіркового спостережен­ня та методи формування вибіркової сукупності.

4. Для чого застосовують методи групування?

5. Опишіть сутність табличного методу, дайте кла­сифікацію таблиць.

6. Які графічні методи найбільш широко вико­ристовуються в економічних дослідженнях?

7. Які завдання вирішують за допомогою методів економічного аналізу?

8. Назвіть спеціальні методи економічного ана­лізу.

9. Розкрийте сутність методу порівняння та ос­новні види порівнянь.

10. Охарактеризуйте методи розрахунку віднос­них та середніх величин.

11. У чому полягає сутність та основне призна­чення балансового методу?

12. Розкрийте сутність та призначення індексно­го методу.

13. Які методи використовуються для визначен­ня тенденцій та показників динаміки?

14. Охарактеризуйте методичні підходи до виз­начення показників варіації.

15. Назвіть особливості методу функціонально-вартісного аналізу.

16. Охарактеризуйте послідовність (етапність) проведення функціонально-вартісного аналізу.

17. У чому полягає сутність методів кореляцій­ного аналізу?

18. Охарактеризуйте метод порівняння паралель­них рядів у дослідженні кореляційної залежності.

19. Опишіть сутність прогнозування та методи його здійснення.

20. Розкрийте основні принципи та функції еко­номічного прогнозування.

21. Назвіть найбільш широко застосовувані ме­тоди прогнозування.

22. Роз'ясніть сутність моделювання та класифі­каційні ознаки моделей.

23. Якими є принципи використання програмно-цільового методу?

24. Охарактеризуйте послідовність дій дослідни­ка при розробці цільової комплексної програми.

25. У чому полягають особливості використання евристичних методів у наукових дослідженнях?

ДОДАТКИ

Додаток А. Основні показники наукової та іннова­ційної діяльності в Україні.

Додаток Б. Приклади обґрунтування теми науко­вих досліджень.

Додаток В. Правила оформлення результатів нау­кових досліджень.

Додаток А

Основні показники наукової та інноваційної діяльності в Україні

Таблиця А. 1. Основні показники наукової та іннова дійної діяльності в Україні, одиниць

Закінчення табл. А.1

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомтстат. — К., 2003. — С. 10; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держ-комстату України, 2005. — С. 10.

Таблиця А.2. Розподіл аспірантів та докторантів за джерелами фінансування їх навчання, осіб

^ ⁴ Закінчення табл. А.2

09

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 27; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С.

Таблиця А.3. Чисельність працівників наукових орга­нізацій в Україні, тис. осіб

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 32; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держ-комстату України, 2005. — С. 40, 41, 81.

_{I І І}

к ев S.

•З" ►*

к о »>>

Закінчення табл. А. 4

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 72; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 94.

—І і і - М—МИ—¡11114—а - і--

Таблиця А. 5. Розподіл фінансування наукових та науково-технічних робіт за секторами науки, у % до загального обсягу

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 73; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С.

Таблиця А.6. Витрати на виконання наукових та нау­ково-технічних робіт за видами та секторами науки, млн грн

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 110; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 135.

Таблиця А. 7. Індекси обсягу науково-технічних робіт за їх видами

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 129; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 154.

Таблиця А.8. Індекси обсягу фінансування науково-технічних робіт за джерелами

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 129; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 153.

Таблиця А. 9. Оснащеність працівників основної діяльності наукових організацій за секторами науки, у фактичних цінах; тис. грн

* в розрахунку на одного працівника середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 132; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 157.

□ Число працівників, які працювали за кордоном за контрактом, осіб

■ Кількість проведених міжнародних конференцій, одиниць

В Кількість грантів, отриманих від міжнародних фондів, одиниць

Рис. А.1. Міжнародне співробітництво наукових організацій

. Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 152; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 176.

Таблиця А. 11. Частка обсягу виконаних науково-технічних робіт у валовому внутрішньому продукті в країнах СНД, %

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 162; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С. 184.

Таблиця А. 12. Розподіл витрат на наукові досліджен­ня й розробки за напрямами досліджень у країнах СНД,

%

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 161; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держ-комстату України, 2005. — С. 183.

Таблиця А. 13. Чисельність виконавців наукових та науково-технічних робіт і дослідників у розрахунку на 1000 осіб зайнятого населення (у віці 15—70 років)

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 162; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2005. — С.

* У розрахунку на 1000 осіб економічно активного населення.

Таблиця А. 14. Інноваційна активність промислових підприємств за напрямами проведених інновацій

Таблиця А. 15. Чисельність винахідників, авторів промислових зразків та раціоналізаторських пропозицій за регіонами, осіб

Закінчення табл. А. 15

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат. — К., 2003. — С. 279; Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Відп. за випуск І.В. Калачова; Держкомстат. — К.: ІВЦ Держ-комстату України, 2005. — С.

Таблиця А. 17. Кількість укладених ліцензійних до­говорів на об'єкти

інтелектуальної власності на 1 січня 2003 р. за країнами, одиниці

Примітка. Складено за даними: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб./ Держкомстат. — К., 2003. — С.318.

Додаток Б