3.1. Сутність та основні етапи організації досліджень

Соціально-економічний розвиток характеризу­ється певними явищами і процесами. Вони потребу­ють дослідження, виявлення зв'язків, законів та за­кономірностей. Складність наукових досліджень, комплексність і тривалість виконання зумовлюють необхідність подрібнення їх на взаємоузгоджені та взаємопов'язані етапи:

1. визначення проблеми та її конкретизація;

2. попередня розробка теоретичних положень;

3. вивчення історико-економічного та сучасного стану опрацьованості проблеми;

4. збір, систематизація та вивчення інформації;

5. розробка гіпотези;

6. визначення методики та методів дослідження;

7. складання робочого плану;

8. опрацювання інформації (обчислення, групування, зведення у таблиці, побудова графіків, кар­тосхем, розробка логічних схем);

9) розробка висновків і пропозицій;

10. письмове викладення матеріалів дослідження;

11. обговорення ходу та результатів досліджен­ня, консультації, рецензування;

впровадження результатів дослідження

Такої послідовності дотримуються під час прове­дення будь-якого наукового дослідження — від кур­сової чи дипломної роботи до системного вивчення значущих наукових проблем і підготовки моно­графій. Слід взяти до уваги, що всі названі вище етапи тісно пов'язані і переплітаються між собою. Досягнути їх чіткого розмежування практично не можливо, і в "чистому" вигляді вони не існують. Так, збір матеріалу необхідно проводити вже на пер­ших етапах, а його первинна обробка може змусити дослідника внести зміни до робочого плану, перегля­нути методику, звузити об'єкт тощо. Тому слід ра­ціонально будувати основну частину дослідження за принципом чергування етапів, коли кожна частина роботи (теоретична, методична, практична, аналі­тична) супроводжується вивченням літератури.

Послідовне чергування етапів особливо необхід­не, коли складність дослідження потребує розділи­ти його на кілька самостійних частин. Дотримання послідовності етапів сприяє формуванню у дослідни­ка вміння планувати й організовувати свою працю.