Тема 4. Удосконалення системи державного управління санаторно-курортним комплексом

Актуальність теми. Становлення ринкових відно­син в Україні потребує глибокого вивчення нових теоретичних положень та розробки практичних під­ходів до управління вітчизняним санаторно-курорт­ним комплексом.

Зміна форм власності суттєво впливає на харак­тер відносин у процесі виробництва і надання по­слуг. У зв'язку з цим постає завдання розробки тео­ретичних засад управління, які адекватно відобра­жатимуть трансформацію економічного базису та нову роль держави як суб'єкта управління. У нових умовах зростає значення функцій регулювання гос­подарського механізму, що реалізуються через еко­номічні важелі та стимули (ціни, кредити, податко­ва та бюджетна політика), тоді як вирішення усіх господарських питань належить до виключної ком­петенції суб'єктів підприємництва.

Попередній аналіз показує, що однією з причин поточного кризового стану санаторно-курортного комплексу України є його низька керованість та ефективність. Значна кількість функцій державно­го управління цим комплексом розпорошена між численними відомчими, міжвідомчими та регіональ­ними органами. Повільно відбувається підготовка концепцій і реалізація цільових програм. Недостат­нім є інформаційне та технічне забезпечення.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка концепції та пропозицій з удосконалення організації державного управління санаторно-ку­рортним комплексом України. Відповідно до цього передбачається вирішити такі завдання:

• провести аналіз складу інформаційних пото­ків, структури та основних функцій органів держав­ного управління санаторно-курортним комплексом на загальнодержавному, регіональному і локально­му рівнях;

• узагальнити досвід державного управління санаторно-курортним комплексом в окремих зару­біжних країнах;

• визначити концептуальні підходи до форму­вання і функціонування органів державного управ­ління санаторно-курортним комплексом на різних рівнях;

• розробити модель організаційної структури управління санаторно-курортним комплексом України.

Гіпотеза. Постановка питання про створення єдиної системи управління зумовлена у першу чер­гу тим, що ринкова економіка не може ефективно розвиватись у сучасному світі без належного держав­ного регулювання міжгалузевих зв'язків, у тому чис­лі в санаторно-курортному комплексі.

Основними напрямками формування системи управління санаторно-курортним комплексом ма­ють стати: організаційне оформлення його як об'єкта управління; уточнення функцій державного управ­ління; створення нових управлінських структур, адекватних ринковій економіці.

До основних завдань державного управління са­наторно-курортним комплексом слід відносити:

• проведення цілеспрямованої інноваційно-інве­стиційної та соціальної політики;

• аналіз та прогнозування розвитку санаторно-курортного комплексу;

• створення організаційних, економічних, пра­вових та інформаційних передумов здійснення під­приємницької діяльності, включаючи формування прогресивної системи економічних нормативів для регулювання ринку та забезпечення надійної керо­ваності державною власністю;

• проведення природоохоронних заходів держав­ного значення та будівництва інфраструктури (доріг, ліній електропередач, газопроводів, водопроводів, систем зв'язку), рекреаційно-туристичне облашту­вання територій;

• організація наукових досліджень, підготовка кадрів;

• реалізація концепцій та програм, забезпечен­ня впровадження результатів наукових розробок.

Методика дослідження. У процесі дослідження передбачається використати такі методи: моногра­фічний, моделювання, абстрактно-логічний, стати­стичних групувань, балансовий, кореляційний та ін. Також можуть бути використані методи анкетуван­ня, експертних оцінок.

Під час розробки питань організації державного управління санаторно-курортним комплексом ши­роке використання можуть мати системний та функ­ціональний підходи, які дають змогу обґрунтувати функції та структуру органів державного управлін­ня як по горизонталі, так і по вертикалі. Абстракт­но-логічний метод і моделювання знайдуть застосу­вання під час опрацювання теоретичних і приклад­них питань організації державного управління са­наторно-курортним комплексом країни.

Аналіз складових елементів системи державно­го управління санаторно-курортним комплексом на кожному рівні, їх основних функцій буде здійсню­ватись шляхом монографічного вивчення. Джере­лом інформації при цьому будуть чинні положення про органи управління, штатні розклади та інші нормативні документи.

Обґрунтуваннядоцільності створення єдиної сис­теми управління санаторно-курортним комплексом здійснюватиметься на основі програмно-цільового методу, базованого на структуризації проблеми, по­будові "дерева цілей" і визначенні складу органів управління.

За критерій віднесення тих чи інших об'єктів гос­подарства до санаторно-курортного комплексу як єдиного об'єкта управління передбачається прий­мати наявність прямих організаційно-економічних зв'язків між санаторно-курортними підприємства­ми, з одного боку, й обслуговуючими, суміжними та іншими підприємствами та організаціями, з іншого. Достатність таких зв'язків для включення підпри­ємств і організацій до складу санаторно-курортного комплексу буде встановлюватись експертним шля­хом.

У процесі дослідження передбачається проана­лізувати основні законодавчі акти, пов'язані з орга­нізаційно-економічними проблемами управління роз­витком туризму, зокрема його складовою — сана­торно-курортним комплексом.

Об'єкт дослідження — санаторно-курортний комплекс України.

Предмет дослідження — організація управлін­ня санаторно-курортним комплексом та взаємодія всіх його складових елементів як цілісної системи.

Очікувані результати. Результати, які передба­чається отримати, дадуть змогу підвищити керо­ваність санаторно-курортного комплексу України на всіх рівнях, усунути дублювання і паралелізм у ро­боті, органів управління, скоротити чисельність управлінського персоналу, створити чітку систему дер­жавного управління національним санаторно-курорт­ним комплексом.