210. Техніка проведення ф’юбчерсних операцій

Валютні ф’ючерсні угоди укладаються між двома сторонами, однією з яких завжди є клірингова (розрахункова) палата ф’ючерсної біржі, що виконує роль гаранта здійснення всіх контрактів.

Учасник, який взяв на себе зобов’язання прийняти валюту згідно з контрактом, займає довгу позицію, тобто купує валютні ф’ючерси. Учасник, який узяв на себе зобов’язання здійснити поставку валюти, займає коротку позицію, тобто продає ф’ючерси на іноземну валюту.

Мета укладання ф’ючерсного валютного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в даний момент валютний курс, за яким відбудеться операція продажу або купівлі валютних коштів в майбутньому.

Особливості валютних ф’ючерсних контрактів та організація ф’ючерсної торгівлі дають змогу легко ліквідувати зайняту на ринку позицію укладанням офсетної (зворотної) угоди. Більшість ф’ючерсних угод взаємно погашаються до моменту закінчення строку їх дії і лише 2-5% контрактів закінчуються реальною поставкою базових активів. Якщо учасник має намір здійснити чи прийняти поставку реальних активів, які були предметом угоди, то він у встановленому порядку інформує про це клірингову палату. У цьому разі палата добирає учасника з протилежною позицією.

Валютні ф’ючерси належать до короткострокових похідних фінансових інструментів. Строки здійснення ф’ючерсних контрактів на міжнародних біржах – березень, червень, вересень, грудень. Торгівля валютними ф’ючерсами на біржах відбувається щоденно. Котируються контракти також щоденно на рік вперед, котирування друкуються в періодичній фінансовій пресі. Торгівля новим контрактом на дев’ятимісячний період відкривається в перший робочий день за датою закінчення попереднього контракту. Тільки-но закінчується термін дії ф’ючерсу (наприклад, березневого), починається торгівля ф’ючерсними контрактами строк дії яких закінчується через рік, тобто в березні наступного року. Розрахунки за результатами торгового дня проводяться кліринговою палатою щоденно після закінчення останньої торгової сесії. Мінімальні зміни в ціні ф’ючерсу – крок ціни – називається тіком (tick).Тік має стандартну вартість у грошовому вираженні для кожного типу ф’ючерсних контрактів. Знаючи, на скільки тіків змінилася ціна ф’ючерсу за день, а також вартість одного тіка, можна обчислити суму прибутків чи збитків, які отримано за відкритою ф’ючерсною позицією.

Ціною купівлі валютного ф'ючерсу є взаєм­но узгоджений між продавцем і покуп­цем обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, яка ввійшла до стан­дартного переліку валют даної біржі. Основою виникнення збитків або одержання прибутків є різниця між поточним і узгодженим за ф'ючерсною угодою валютними курсами. Ця різни­ця називається базисом.

Стандартні умови валютного ф’ючерсного контракту не завжди можуть задовольнити потреби хеджера. Наприклад, учасникові торгів потрібно купити базовий актив в інші терміни, ніж це передбачено стандартними умовами валютних ф’ючерсів. Невідповідність умов контрактів і потреб клієнта щодо термінів і сум є одним з недоліків ф’ючерсних угод. Крім того, на біржах взагалі може не бути ф’ючерсного контракту на активи, в яких зацікавлений клієнт. Тоді хеджер має дібрати готівковою ціною активу, що обліковується за балансовою позицією, яка хеджується.

Через не ідентичність активів, які обліковуються за балансовою та ф’ючерсною позиціями, доводиться використовувати складні стратегії хеджування, які потребують високопрофесійної підготовки кадрів та значних фінансових витрат.

Недоліком валютних ф’ючерсних контрактів є також зниження дохідності грошових коштів, котрі вкладені на депозитний рахунок брокера як гарантійні внески. Здебільшого на ці кошти не нараховуються відсотки, і в разі значних обсягів ф’ючерсних операцій, зниження загального рівня дохідності може бути відчутним. Використання цінних паперів як застави допомагає частково вирішити цю проблему, але додаткова маржа вноситься лише у вигляді грошових коштів, тому повністю уникнути зниження доходів неможливо.

Короткостроковий характер валютних ф’ючерсних контрактів не дозволяє ефективно хеджувати ризики, які виникають при проведенні середньо - і довгострокових фінансових операцій. Для хеджування таких ризиків за допомогою валютних ф’ючерсів необхідно кілька разів проводити ф’ючерсні операції, а це потребує значних витрат. Загалом необхідність проведення спеціальних досліджень, невідповідність строків, сум і типів ф’ючерсних контрактів потребам хеджерів, зниження дохідності ускладнюють процес хеджування ф’ючерсами.

Операції з валютними ф’ючерсами проводяться в цілях управління валютними ризиками переважно на міжнародному валютному ринку, в Україні цей вид фінансового інструменту управління валютними ризиками практично не використовується, так як на сучасному етапі ринок валютних ф’ючерсів в Україні практично відсутній.

Торги валютними ф’ючерсними контрактами на УМВБ проводяться за технологією безперервного подвійного аукціону в біржовій електронній системі торгів (БЕСТ). Існує можливість брати участь у торгах як з віддалених робочих місць (ВЕРТ), встановлених в офісах компаній, так і безпосередньо з біржового залу торгів (УРТ). Обіг строкових контрактів здійснюється виключно в бездокументарній формі у вигляді електронних записів в БЕСТ. На Біржі торгуються строкові контракти з наступними способами виконання: строковий контракт з поставкою базового активу; строковий контракт без поставки базового активу (розрахунковий).