233. Чим золотодевізний стандарт відрізняється від інших видів золотого стандарта?

У роки Першої світової війни ріст бюджетних дефіцитів, покриття їхніми позиками й зростаючим випуском грошей привели до росту грошової маси в обігу, що значно перевищує по своєму обсязі золоті запаси емісійних банків, що ставило під погрозу вільний розмін неповноцінних грошей на золоті монети.

У цей період золотомонетний стандарт припинив своє існування в країнах, що воювали, а потім і в більшості інших (крім США, де він протримався до 1933 р.).

Був припинений розмін банкнот на золото, заборонений вивіз його за кордон, золоті монети пішли зі звернення до скарб.

По закінченні Першої світової війни, в умовах розвитку загальної кризи капіталізму, жодне капіталістична держава не змогла стабілізувати свою валюту на основі відновлення золотомонетного стандарту.

У ході грошових реформ (1924-1929 р.) повернення до золотого стандарту був зроблений у двох урізаних формах - золотозлиткового й золотодевізного стандартів.

При золотослитковому стандарті, на відміну від золотомонетного, в обігу відсутні золоті монети й вільне їхнє карбування, обмін банкнот провадиться на золоті злитки.

У Великобританії ціна стандартного злитка в 12,4 кг рівнялася 1700 ф. ст., у Франції ціна злитка вагою 12,7 кг - 21,5 тис. франків.

В Австрії, Німеччині, Данії, Норвегії й інших країнах був установлений золотодевізний (золотовалютний) стандарт, при якому також відсутній обіг золотих монет і вільне карбування, обмін банкнот провадиться на девізи (платіжні кошти в іноземній валюті), розмінні на валюту країн із золотозлитковым стандартом.

Таким шляхом зберігався непрямий зв'язок грошових одиниць країн золотодевізного стандарту із золотом.