logo
359_Bileti_KIMV_MEO_okonchateln / 359_Билети_КИМВ_МЕО_окончательн

203. Сучасні теорії впливу технічного прогресу на міжнародну торгівлю

На початку XXI ст., ринкові зв'язки з'єднали всі держави в загальне світове господарство. Багато в чому цьому сприяв перехід колишніх соціалістичних країн до капіталістичної системи господарювання.

Відповідно до визначальних тенденцій світового економічного розвитку в сучасних умовах різко посилюється значення науково-технічних компонентів господарського зростання, як факторів динамізації та якісного вдосконалення виробництва.

Одна з головних характеристик сучасної світової ринкової системи - прогресуюча інтернаціоналізація господарського життя. Ядром цього процесу є розвинуті країни світу - лідери у світовій господарській системі. Спостерігається тісне переплетення їхніх ринків на всіх рівнях. Усе більш організовано і цілеспрямовано проходять процеси економічного зближення й об'єднання.

За допомогою механізму швидко зростаючих міжнародних зв'язків підвищується ступінь єдності світового господарства, у якому окремі країни і їхні угруповання в усе більшій мері виступають як складові частини більш великої економічної системи. Відбувається стихійна інтеграція окремих країн у світове господарство і прогрес останнього як глобального економічного комплексу.

Економічна взаємодія країн у рамках світової ринкової системи здійснюється в умовах постійної конкурентної боротьби за розширення своєї частки на світових ринках товарів, послуг, капіталів і фінансових ресурсів. При цьому першість і перевага найбільш розвитих країн служить могутнім фактором, що впливає на темпи просування до економічного прогресу країн-послідовників. Одночасно ці країни проводять активну політику власного розвитку на основі принципів ринкової економіки і конкуренції на світових ринках аж до проникнення на ринки розвитих країн і розширення там своїх позицій. Завдяки взаємодії цих двох факторів у світовій економіці складається система багатобічного конкурентного партнерства.

Однак формування цієї системи йде досить довго і проблема входження в категорію розвитих країн не розв’язується автоматично. Задачі подолання розриву, незважаючи на визначену специфіку, мають загальні ключові установки. Головна з них - активні послідовні дії країни для подолання її відставання і виходу на рівень рівного партнерства з лідерами світової економіки. Для подолання цього розриву, як показує світовий досвід, необхідно: забезпечити стабільний політичний лад, спрямований на добробут усього суспільства; залучати й ефективно використовувати іноземні інвестиції; направляти економічний розвиток по шляху науково-технічного прогресу й активної взаємодії з партнерами; постійно розвивати й удосконалювати господарський механізм із метою підвищення ефективності використання ресурсів і конкурентноздатності на світовому ринку; проводити активну соціальну політику, що забезпечує баланс усіх шарів суспільства.

Тобто, науково-технічний прогрес є одним з важливіших факторів розвитку світового економічного середовища, який має значний вплив на міжнародну торгівлю.

Особливості сучасного стану розвитку науково-технологічної сфери проявляються, зокрема, в змінах структури міжнародної торгівлі.Як бачимо, за20 років питома вага товарів, то втілюють у собі високі технології, збільшилась у міжнародній торгівлі вдвоє, се­редні технології- майже в1,5 рази за одночасного скорочення первинних продуктів та товарів із низькою технологією. Усе це сприяє піднесенню загального рівня світового технологічного роз­витку, розширює можливості використання технологічних ресур­сів менш розвинутими в економічному відношенні країнами. Ши­рока міжнародна кооперація в галузі науки й техніки, обмін тех­нологією, патентами та ліцензіями формують постійно діючу між­народну науково-технологічну систему.

Завдяки поглибленню кооперації виробництва та концентрації капіталу відбуваються злиття фірм і компаній, збільшується питома вага корпорацій. Науково-технічний розвиток  позначається на структурі зовнішньої торгівлі. В експорті промислове розвинутих країн переважає техніка і технології, в експорті більшості країн, що розвиваються — сировина та матеріали.