logo
359_Bileti_KIMV_MEO_okonchateln / 359_Билети_КИМВ_МЕО_окончательн

183. Світовий ринок послуг: динаміка розвитку, структура, проблеми регулювання

У Системі національних рахунків послуги підрозділяються на:

Стрімкий розвиток сфери нематеріального виробництва поставив на порядок денний питання про необхідність розробки класифікаційних критеріїв послуг та методики контролю за ними як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Згідно з Міжнародною стандартизованою промисловою класифікацією ООН, послуги діляться на:

- послуги, якими не торгують, тобто послуги споживані в тій країні, де зроблені і, що не переміщаються між країнами;

- послуги, якими торгують, тобто ті послуги, які надаються резидентами однієї країни і використовуються резидентами іншої.

Останнім часом, в зв'язку з розвитком економіки і ряду окремих її галузей, послуги, якими раніше не торгували переходять в розряд послуг, якими торгують.

У свою чергу, послуги, що беруть участь в міжнародному обміні, також можуть ділитися на факторні і нефакторні. Факторні послуги - це прибутки і платежі, що виникають в зв'язку з міжнародним рухом чинників виробництва. Це платежі за використання капіталу - проценти, дивіденди, прибуток, платежі за використання землі - роялті, за технологію - ліцензійні платежі, за працю - зарплата і інші виплати нерезидентам. До нефакторних послуг відносяться всі інші послуги (транспорт, подорожі і інші не фінансові послуги).

Цей розподіл особливо важливий для вивчення проблем регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках ГАТТ/СОТ, які концентруються переважно на нефакторних послугах.

Надання послуг в більшості випадків відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій в ту чи іншу країну. Воно виступає, так би мовити, об’єднуючим елементом з іншими формами міжнародної економічної діяльності. Тому, у відповідності зі способами доставки послуг споживачеві, послуги діляться на:

- послуги, пов’язані з інвестиціями - банківські, готельні та професійні послуги;

- послуги, пов’язані з торгівлею - транспорт, страхування;

- послуги, пов’язані одночасно з інвестиціями і торгівлею - зв’язок, будівництво, комп’ютерні, культурні та рекреаційні послуги;

- послуги, які мають автономний характер, - інформаційні послуги, особисті та ін..

Взагалі ж, класифікація послуг становить досить серйозну проблему, що розв’язується в різний спосіб. Так, існує цілий ряд статистичних систем та класифікацій послуг (часто непорівнянних між собою), зокрема: Керівництво з платіжного балансу (п’яте видання МВФ), класифікація торгівлі послугами ОЕСР та Євростату, Система національних рахунків 1993 року, Класифікація основних продуктів ООН, Класифікація послуг СОТ тощо. Представлені вище міжнародні класифікаційні системи, можна умовно розділити на три групи: класифікатори міжнародних операцій, класифікатори видів діяльності і класифікатори продуктів.

Розглянемо основні з них.

Так, у класифікації Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) послуги поділені на п’ять категорій: - фінансові; - інформаційні (комунікаційні); - професійні (виробничі); - туристичні; - соціальні.

Фактично вище приведений класифікатор являє собою дезагрегований розділ Керівництва по складанню платіжного балансу, МВФ (п'яте видання).

У публікаціях ЮНКТАД послуги поділені на наступні категорії:

- морські перевезення; - інші види транспорту; - подорожі; - інші приватні послуги; - інші офіційні послуги.

У сучасних умовах розвитку сфера послуг є однією з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. Так, у розвинених країнах світу частка сфери послуг в структурі ВВП перевищує 70% та в ній зайнято понад 60 % робочої сили (у США - до 75% ). Протягом останніх трьох десятиріч ХХ ст. обсяг світового експорту послуг збільшився у 22 рази і продовжує зростати. За статистикою ЮНКТАД, частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 році становила - 16,2%, в 2006 році - 23,1 %, а, за оцінками фахівців, до 2015 р. здатна досягти 25-30% . Отже, в умовах глобалізації світової економіки сфера послуг набуває найдинамічнішого розвитку та стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення.

приблизно 1/4 міжнародної торгівлі послугами доводиться на транспортні послуги, ще 1/4 складає туризм. Останнім часом, швидко росте значення інших комерційних послуг, а саме інформаційно-телекомунікаційних послуг, електронної торгівлі тощо.

У товарній структурі світової торгівлі послугами за останні 20 років частка транспортних послуг збільшилися у два рази, обсяги міжнародного туризму майже у 4 рази, інші послуги - понад 4,5 рази. Це пов'язане як з раціоналізацією перевезень і розміщенням виробництва в країнах споживання, так і з появою нових видів послуг на світовому ринку. Сталою тенденцією на сьогодні є збільшення частки туристичних послуг, але найдинамічніше розвивається міжнародна торгівля діловими послугами, у тому числі управлінськими, професійними, банківськими, страховими, аудиторськими послугами, що складають до 2/5 всієї “невидимої" торгівлі.

Телекомунікаційні послуги, що передусім надаються на основі цифрового зв'язку, значним чином впливають на інтенсифікацію світового товарообігу.

На світовому ринку послуг домінують сім провідних країн, на які припадає значна частка світового експорту та імпорту послуг. Частка цієї сімки, а саме: США, Франції, Німеччини, Великобританії, Японії, Італії та Нідерландів складає близько 50% світового експорту. При цьому на чотири країни: США, Францію, Німеччину, Великобританію припадає приблизно 34,5% усього світового експорту послуг.

Міжнародний ринок послуг розвивається більш швидкими темпами в порівнянні з ринком товарів. Для дворазового росту послуг треба було усього лише 7-8 років, а для подібного розширення ринку товарів — 15. Особливо швидко росте частка послуг, наданих приватними фірмами, за цей період вона збільшилася в 2,5 рази.

Але останнім часом розвиток сфери послуг йде не так динамічно, як раніше. Темпи росту послуг починають знижуватися, що зв'язано з певними факторами, зокрема:

• відсутні універсальні принципи й інструменти торгівлі, визнані і використовувані в товарній торгівлі, — переміщення товарів до споживача вважається більш доцільною формою торгівлі, у сфері ж послуг це лише одна з форм торгівлі, причому не сама велика;

• широка конкуренція.

Для усунення таких обмежень у 1986 р. у рамках “уругвайського раунду” був створений комітет з торгівлі послугами. У 1987 р. були обґрунтовані принципи і правила, що регулюють торгівлю послугами, а в 1990 р. — підготовлений проект Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС). Для останнього років характерна лібералізація міжнародної торгівлі послугами.

Аж до недавнього часу міжнародний ринок послуг був представлений дрібними і середніми фірмами. Сьогодні основними виробниками і споживачами послуг виступають ТНК, такм у сфері послуг розміщено 40% обсягу їх іноземних прямих інвестицій. Американські ТНК виробляють за кордоном послуг на суму, що у два рази перевищує експорт послуг США, половина якого доводиться на ТНК.