logo
359_Bileti_KIMV_MEO_okonchateln / 359_Билети_КИМВ_МЕО_окончательн

264. Які форми валютних операцій використовуються на валютних біржах?

Валютна біржа — зазвичай не ко­мерційне підприємство, оскільки її головна мета полягає не в отриманні прибутку, а в організації торгів валютою і в мобілізації тимчасово вільних валютних ресурсів. У деяких країнах (напри­клад, в Японії, Німеччині, Франції, Росії, Україні та ін.) роль ва­лютних бірж полягає у встановленні офіційного курсу валют, який практично не відрізняється від міжбанківського курсу.

На валютній біржі проводиться купівля-продажіноземної валюти на валютних ринках відбувається у формі касової (готівкової) угоди (операції) і /або термінової валютної угоди.

Поряд із вищезазначеними основними валютними угодами слід назвати аутрайт форвард (outrught forward) некомбіновані строкові угоди, опціон (options) і ф`ючерсні контракти (futures).

Касова угодаздійснюється на умовах “спот” (“spot”) і застосовується переважно з метою негайно отримати іноземну валюту для зовнішньоторгових розрахунків, а також з метою уникнення можливих валютних втрат від зміни курсів. Типовим для касової операції є те, що момент укладення угоди практично співпадає з моментом її виконання. Валюта постачається покупцю зразу ж після укладення угоди, не пізніше ніж через 2 робочих дні. Термін поставки валюти носить назву “дата валютування” (“value dafe”). Продану валюту продавець, як правило, перераховує по телеграфу на рахунок, вказаний банком-одержува­чем. При валютній угоді “спот” на ринку застосовується, як правило, курс телеграфного переказу, який завжди розглядається учасниками валютного ринку в якості основного показника курсу валюти. (Курси готівкових угод публікуються в котирувальних таблицях (бюлетенях)).

Протягом останніх 10-15 років широкого розвитку набув терміновий сегмент валютного forex-ринку, представлений форвардними угодами, ф'ючерсами, свопами, валютними оп-ціонами та їх різновидами і комбінаціями.

Форвардними операціями (forward operation, або fwd) на­зивають угоди з обміну валют за раніше узгодженим курсом, які укладаються сьогодні, проте дата валютування (тобто ви­конання контракту) відкладена на визначений термін у май­бутньому.

Ринок форвардних валютних контрактів є невід'ємною скла­довою світового валютного ринку від початку 80-х років. Упер­ше форвардні угоди почали використовувати лондонські бан­ки в міжбанківських операціях із євровалютами. У серпні 1985 p. Асоціація британських банків (ВВА) вже видала пра­вила щодо регулювання угод на міжбанківському валютному ринку (FRABBAterms), якими дотепер керуються банки при укладенні форвардних контрактів.

Спот-курс- ціна валюти однієї країни, встановлена на момент укладення угоди, при умові обміну валютами банками - контрагентами на другий робочий день з дня укладення угоди.

Курс форвард- ціна, за якою дана валюта продається чи купується при умовах поставки її на певну дату у майбутньому.

Операція своп- одночасна купівля і продаж іноземної валюти на приблизно рівні суми при умовах розрахунку по них на різні дати.

Валютні операції "спот"становлять 60% від загального обсягу міжбанківського ринку, а тому мають найбільш важ­ливе значення на валютному ринку. Основна мета їх здійснен­ня - забезпечення потреб клієнтів банків у іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах цих валют. Банки можуть використовувати поточні операції "спот" для підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках "ностро" для зменшення за­лишків у одній валюті та покриття потреб в іншій. У такий спосіб банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках.

Купівля-продаж валют на умовах "спот" означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її поставка здійснюється на другий робочий (банківський) день (без ура­хування дня продажу). Тобто якщо валюта була продана у вівторок, то на рахунок покупця вона має поступити в четверг.

Різниця в часі між підписанням (укладенням) валютної угоди і виплатою по ній визначена міжнародною практикою і пов'язана з необхідністю документального оформлення угоди (виписка первинних документів, підготовка платіжних дору­чень, повідомчих телеграм та т. ін.).