logo
Розділ 2 Сучасні МВ

68. Україна в Раді Європи (1995 – 2012 рр.)

Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 р. Відповідно до положень Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Радою Європи, підписаного 6 листопада 2006 року, 15 вересня 1995 року у Києві відкрито Центр інформації та документації Ради Європи, на базі якого у 2001 р. створено Бюро інформації Ради Європи в Україні.Відповідно до Статуту РЄ Україна представлена у всіх трьох головних органах РЄ. Міністр закордонних справ України представляє нашу державу у Комітеті міністрів (КМ) Ради Європи. План дій РЄ щодо України на 2008-2011 рр. є базовим концептуальним документом, присвяченим важливим напрямам співробітництва України та Ради Європи та досягненню прогресу у виконанні нашою державою зобов’язань, взятих при вступі до РЄ, рекомендацій Україні Парламентської асамблеї РЄ, Комісара РЄ з прав людини та інших інституцій Організації.Основними напрямами співробітництва в рамках Плану дій є захист прав людини, демократичний розвиток, зміцнення соціальної єдності, розвиток місцевої демократії, міжкультурний діалог, а також молодіжна політика і спорт. План дій є безпрецедентним за всеохоплюючим змістом проектів та обсягом фінансування - понад 25 млн. євро. Фінансове забезпечення Плану дій здійснюється спільно Радою Європи та Європейською Комісією. Одним з важливих напрямків сприяння Ради Європи соціально-правовому розвитку нашої держави є наближення правових стандартів в Україні до стандартів Ради Європи в галузі прав людини та верховенства права шляхом приєднання України до конвенцій, які складають договірну базу Ради Європи (205 документів). Основними досягненнями участі України у діяльності РЄ є створення системи захисту прав людини (через участь в договорах РЄ), інтеграція національної правової системи в європейську, зміцнення та розбудова демократії, сприяння у проведенні реформ, зокрема, конституційних, правових, соціальних тощо. Найбільш проблемними питаннями співробітництва України з РЄ на нинішньому етапі є забезпечення реформування судової системи, зокрема приведення її у відповідність до європейських норм згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, посилення боротьби з корупцією, подальше удосконалення конституційного процесу.Через значне зростання кількості звернень українських громадян до Європейського суду з прав людини Україна посідає четверте місце серед 47 країн-членів РЄ за кількістю звернень до Суду. Переважна більшість звернень проти України стосуються невиконання судових рішень. РЄ вивчає проблеми, з якими зiткнулася Україна на шляху демократичних перетворень, допомагає у розробці вiдповiдних рекомендацiй, а також намагається залучити європейськi країни до їх вирiшення. Так, 26 сiчня 1996 р. ПАРЄ прийняла Резолюцiю 1078 (1996) про економiчну ситуацiю в Бiлорусi, Росiї та Українi, де мiститься звернення до держав Європи активiзувати торговельно-економiчнi вiдносини з цими країнами, уникати протекцiонiзму та адаптувати до нових реалiй програми надання їм допомоги. Резолюцiї ПА РЄ 1087 (1996) вiд 26 квiтня 1996 р.та 1127 (1997) вiд 24 червня 1997 р. були присвяченi проблемам лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС та уникненню подiбної трагедiї в майбутньому. Резолюцiя 1180 (1999) вiд 28 сiчня 1999 р. про економiчну ситуацiю в Росiї та Українi стосується наслiдкiв економiчної кризи в цих країнах у 1998 р. Рекомендацiя 1455 (2000) вiд 5 квiтня 2000 р. про репатрiацiю та iнтеграцiю кримських татар була присвячена вирiшенню питань повернення та облаштування в Українi кримськотатарського населення. На сесiї ПАРЄ, яка проходила 23-27 вересня 1996 р., на посаду суддi вiд України до Європейського суду з прав людини було обрано В.Г.Буткевича. У вереснi 1998 р. його було переобрано до нового Європейського суду з прав людини.