81. Основні риси сучасних системних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи.
Після розпаду СРСР назрівав вихід на шлях системної трансформації в країнах ЦСЄ, що здійснювався вперше в світовій історії - перехід від системи заснованої на одержавленні соціально-економічної і політичного життя, до основ ринкової економіки і демократії. У умовах розпаду Чехословакії і Югославії, як і СРСР, загострилися і етнонаціональні проблеми. Парадигма регіонального розвитку принципово оновлювалася у напрямі глобалізації, зрушуючи країни регіону у бік центру Европи і перетворюючи їх на його динамічну частину.Виходячи на альтернативний шлях розвитку, країни ЦСЄ приступали до радикальних політичних і соціально-економічних перетвореннь. Дійсні масштаби глибинних змін незабаром продемонструвала структурна перебудова регіону, яка виявила себе не просто як регіональний «варіант» реалізації тих або інших елементів глобалізації. Перетворення різних сфер суспільному життю виявилися всеосяжними і тісно зв'язаними між собою. З'ясувалося, що країни регіону дуже потрібні Євросоюзу: вони були вельми привабливі для Заходу із-за обширного ринку і істотного потенціалу розвитку, щодо високого життєвого рівня, достатньо хорошої транспортної системи, телекомунікацій, правової і фінансової інфраструктури. Успішне просування по дорозі системних трансформацій вже перших 5 країн - Польща, Угорщина, Чехія Словаччина і Словенія.Такий був старт політичної трансформації в регіоні. Почало їй поклали переговорні «круглі столи». Вже в 1991-1992 рр. більшість країн ухвалили Основні закони. Вони строго розділили державні і партійні структури. З ухваленням нових конституцій відбулося закладання правових основ політичної системи, введення інституту президентство, становлення демократичної правової держави. Були створені багатопартійні парламентські системи, з демократичними інститутами і процедурами.Вступивші в ЄС та нато країни – лідирують в регіоні по багатьом показникам.У сфері економіки пошук оптимальної моделі трансформації диверсифікації ролі і функцій держави був не менш складною справою. Теоретичних основ економічної трансформації у місцевих політичних сил розроблено не було. Був деякий західний практичний досвід перетворень стосунків власності, до якогоі звернулися країни регіону.В результаті спад економіки при переході від однієї соціально економічної системи до іншої виявився вельми глибоким, рецесія перехідного періоду - значно більш довготривалою, ніж очікувалося.У ЦСЄ основи нового інституційного порядку в економіці сформувалися, що дозволяє зробити вивід що успішно завершуєтьсяв результаті приєднання до Європейського союзу перехідному періоді(по основних параметрах), що ще зовсім не означає припинення рядутрансформаційних процесів.Зміни в соціальній структурі торкнулися насамперед еліти. У двох найбільш просунутих країнах Центрально-східної Европи - Угорщині і Польщі - процеси оновлення еліт були вельми складними.У передкризові роки у всіх країнах - нових членах ЄС наголошувавсястійке зростання зайнятості населення і зниження рівня безробіття.Уряди і експерти країн регіону ще осінню 2008 р. були упевнені, що ті або інші труднощі - це тимчасовий результат імпорту кризи ззовні, що основи національних фінансів і економіки є здоровими і серйозних проблем вдасться уникнути. Проте на рубежі 2008 р. - 2009 р. стало очевидне, що економічний спад їх не обійде.На початку кризи в регіоні набув поширення погляд, що парасолька Євросоюзу є ефективною інституційним зЦентрально-східної Европи у розмірі 190 млрд євроахистом від світової кризи. Проте реальність виявилася значно складнішою. 1 березня 2009 р. на саміті ЄС був знехтуваний, зокрема новачками, єдиний план порятунку країн.Найбільша небезпека, з якою можуть зіткнутися країни регіону, - це масове безробіття.В даний час світова фінансово-економічна криза загальмував процес завершення основних процесів системної трансформації. У міру того, як економічний спад заглиблюватиметься а життєвий рівень - падати, економічна криза буде трансформуватися в політичний.
- Розділ іі сучасні міжнародні відносини
- 2.Поняття зовнішньої політики,міжнародної політики та міжнародних відносин.
- 4.Проблема предмету і об*єкту сучасних міжнародних відносин. Сучасні міжнародні відносини в системі навчальних дисциплін.
- 6. Методи аналізу та дослідження міжнародних відносин.
- 8. Зміна характеру міжнародних відносин у хх ст. Вплив світових воєн.
- 9. Причини і характер Першої світової війни, співвідношення сил між головними державами та блоками.
- 10. Утворення Четвертного союзу. Дипломатична боротьба за нейтральні держави. Завершення формування двох ворожих таборів.
- 13. Паризька мирна конференція, її основні питання, хід та завершення.
- 21. Плани Дауеса та Юнга: зміст і направленість.
- 22. Пакт Бріана-Келлога та його значення.
- 24. Зовнішня політика фашистської Італії. Італо-абіссінська війна.
- 28. “Мюнхенська змова” та її наслідки.
- 30. Пакт Молотова і Ріббентропа
- 31. Співвідношення сил напередодні війни, її характер, періодизація.
- 35.Крах гітлерівської стратегії “блискавичної війни”.Міжнародне значення розгрому фашистів під Москвою, у ході Сталінградської та Курської битв
- 36. Перемоги Червоної Армії в 1944 р. Відкриття другого фронту та його міжнародне значення
- 37. Питання післявоєнного устрою в Європі на міжнародних конференціях учасників антигітлерівської коаліції (Тегеран, Ялта, Потсдам).
- 39. Нова розстановка сил на світовій арені. “Холодна війна” та її етапи
- 40. Створення воєнних блоків. Блокове протистояння (40-80-і рр. Хх ст.)
- 41. Міжнародні результати діяльності світової системи соціалізму в другій половині 40-х – 60-х рр. Хх ст.
- 42. Локальні конфлікти після Другої світової війни та їх результати і вплив на міжнародну обстановку.
- 43. Деколонізація та утворення нових незалежних держав.
- 44. Процес розрядки міжнародної напруги. Гельсінгський акт 1975 р.
- 45. Загострення міжнародних відносин в другій половині 70-х – на початку 80-х рр.
- 46. Нове політичне мислення срср у міжнародних відносинах: причини, суть, принципи.
- 47. Радянсько-американські відносини в 1985 – 1990 рр.
- 48. Проблема скорочення збройних сил і звичайних озброєнь у Європі в 1985 – 1990 рр.
- 49. Міжнародне значення революцій 1988 – 1990 рр. У країнах Центрально-Східної Європи.
- 51. Міжнародні наслідки краху срср і утворення снд
- 52. Снд в сучасних міжнародних відносинах. Інтеграційні процеси в рамках снд.
- 53. Проблеми деколонізації та постколоніального простору в 1985 – 1990 рр. Еволюція Руху неприєднання.
- 55. Ядерне роззброєння України в 1991 – 1994 рр. І світова спільнота.
- 56. Україна – нато: від програми “Партнерство заради миру” до “Хартії про особливе партнерство”.
- 58. Українсько-румунські відносини в 1991 – 2008 рр.
- 59. Українсько-чеські відносини в 1993 – 2012 рр.
- 60. Українсько-словацькі відносини в 1993 – 2012 рр.
- 61. Українсько-угорські відносини в 1991 – 2012 рр.
- 62. Українсько-польські відносини в 1991 – 2012 рр.
- 63. Українсько-російські відносини в 1991 – 2012 рр.
- 64. Українсько-німецькі відносини в 1991 – 2012 рр.
- 65. Українсько-американські відносини в 1991 – 2012 рр.
- 66. Основні принципи та засади зовнішньої політики незалежної України.
- 67. Україна в оон в 1991 – 2012 рр.
- 68. Україна в Раді Європи (1995 – 2012 рр.)
- 69. Україна – гууам: досягнення, проблеми, перспективи
- 70. Україна – очес: досягнення, проблеми, перспективи.
- 74. Від нбсє до обсє (Будапешт, 1994 р.). Основні інституції та місії обсє: суть, структура і вплив на сучасні міжнародні відносини.
- 75. Процес розширення нато на Схід в 1990-х роках.
- 76.Посилення ролі Західно - європейського Союзу в системі регіональної безпеки
- 77. Маастрихтський процес і утворення єс у 1992 р.
- 78.Єс і розвиток інтеграційних процесів у Європі в 1993 – 2012 рр.
- 80 Роль оон у сучасних міжнародних відносинах.
- 81. Основні риси сучасних системних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи.
- 82. Країни Вишеградської групи в системі сучасних міжнародних відносин.
- 83. Югославія у міжнародних відносинах кінця хх – початку ххі ст.
- 84. Операція “Буря в пустелі” та її наслідки.
- 85. Китай у міжнародних відносинах кінця хх – початку ххі ст.
- 88. Місце та роль Росії в сучасному геополітичному просторі Центрально-Східної Європи.
- 89. Російсько-американські відносини в 1991 – 1999 рр.
- 91. Зовнішня політика сша в 1988 – 1992 рр.
- 92. Зовнішня політика сша в 1992 – 2000 рр.
- Прогрес
- Переорієнтація на погрози з боку Аль-Каїди в Афганістані і Пакистані
- Відповідально припинення війни в Іраку
- Зупинка різанини і підтримки лівійського народу
- Зберігання ядерної зброї до рук терористів
- Сприяння миру і безпеки в Ізраїлі та на Близькому Сході
- Повторне порушення Америки альянси
- Відновлення американського лідерства в Латинській Америці
- Забезпечення енергетичної безпеки і боротьби зі зміною клімату
- 95. Зовнішня політика фрн у 1998 – 2012 рр.
- 96. Зовнішня політика Великобританії з 1990-2012 рр.
- 97. Зовнішня політика Франції в період президентства Франсуа Міттерана, Жака Ширака та Ніколя Саркозі.
- 98. Італія на міжнародній арені в період “після холодної війни”.
- 99. Основні зовнішньополітичні пріоритети Канади в 1990 – 2012 рр
- 100. Міжнародне становище і пріоритети зовнішньої політики країн Африки у 1985 – 2012 рр.
- 101. Країни латиноамериканського регіону в міжнародних відносинах кінця хх – початку ххі століття
- 102. Країни атр в міжнародних відносинах кінця хх – початку ххі ст.
- 103. Основні тенденції розвитку міжнародних відносин у Близькосхідному регіоні наприкінці хх – початку ххі ст.
- 104. Міжарабські та арабо-ізраїльські відносини в 1990-х роках у контексті проблеми близькосхідного врегулювання
- 106. Загострення арабо-ізраїльського протистояння та близькосхідної проблеми наприкінці хх – початку ххі століття
- 107. Індія та Пакистан у сучасних міжнародних відносинах регіонального характеру.
- 108. Система міжнародних відносин на початку ххі ст.: особливості та тенденції еволюції.