51. Міжнародні наслідки краху срср і утворення снд

Зникнення РадСоюзу з пол карти світу-одна з найважливіших подій другої половXXст. Розпад СРСР був зумовлений як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. Попри формально закріплене Конституцією право союзних республік на держ суверенітет Союз РСР фактично був унітарною державою. Він був створений як високоцентралізована, тоталітарна й авторитарна система, несумісна з засадами демократії, вільного та повного розвитку індивідів і націй.Внаслідок цих та багатьох інших проблем неминуче породжувалася ціла низка внутр і зовн чинників, що сприяли розпадові Рад Союзу. До внутр слід віднести насамперед однопартійність, яка самим своїм змістом заперечувала можливість існування альтернативних інституцій, поглядів, думок.

Серед економ чинників віддавалася перевага політичним, командним,а не ринковим методам управління народним господарством. Критичної межі досягли диспропорції економіч розвитку республік, регіонів, областей.

У соц сфері посилювався процес відчуження народу від влади та власності. Панівна ідеологія дедалі більше перетворювалася на догму, не відповідала вимогам часу, сучасній ситуації у світі.Зовнішні чинники: На міжн арені посилився накал «холодної війни». Зах намагався послабити СРСР,насамперед економічно. Втрутившись до справ суверенної держави, - Афганыстан, розв'язавши на її території справжню бійню, СРСР був підданий широкому міжн осудові. Не користувалася ця агресія популярністю й усередині країни.

Корінним чином підривала рад економ гонка озброєнь. Намагаючись весь час триматися на висоті становища у цій сфері, СРСР виснажував свою й без того слабку, нестабільну, застійну господарську систему.

Дезинтеграционные процессы проявились в СССР еще до путча 1991 г. А после него Союз фактически перестал существовать. Во время путча о выходе из СССР заявили страны Балтии. Их независимость была признана междунар сообществом, Россией, а 6 сент 1991-Госсоветом СССР. До конца августа независимость провозгласили почти все республики СССР. Позднее других это сделали Таджикистан (сентябрь), Туркменистан (октябрь) и Казахстан (декабрь).Наслідки розпаду СРСР: Крах комунізму у Сх Євр та дезінтеграція СРСР глобально змінили геополітичну систему світу. Колишня рівновага сил порушилася. 1.зникли глобальна двосистемність (Сх-Зах, комунізм-капіталізм) і відповідно двополюсність у міжн відн (конфронтація по лініях СРСР-США, Варшавський Договір-НАТО). У «холодній війні» зазнав поразки слабший полюс-Рад Союз. 2, у світі виникла багатополюсність з очевидною перевагою переможця у «холодній війні»-США. Окремі центри геополітичної сили (Кит,Яп, ЄСоюз та інші) вимагають перегляду світо-устрою, що склався після Другої св війни, обстоюють багатовимірність світового розвитку. 3, розвалилася Ялтинська система перерозподілу Євр континенту на сфери впливу переможців у Другій св війні, система, котра перетворилася на систему протиборства і конфронтації «західної демократії» і «табору соціалізму». Зникнення загрози «експорту революції» кардинально змінило роль НАТО. Адже американцям та їхнім союзникам з Північноатлантичного блоку нікого більше стримувати. Забезпечення стабільності в Євр, врегулювання конфліктів, що виникають на етнічно-національному підґрунті, активна співпраця з ЄС, ОБСЄ, ЗЄС, Радою Євр стали головними напрямами діяльності Північноатлантичного блоку. 4, зменшилася напруженість міжн відн, остаточно була зламана «залізна завіса», що відокремлювала народи колишньої комуністичної імперії від решти цивілізованого світу.8 гр 1991в Біловезькій Пущі в Білорусі лідери Російської Федерації, Укр. та Білор Б. Єльцин, Л. Кравчук та С. Шушкевич таємно від Президента М. Горбачова прийняли рішення про припинення існування СРСР і створення СНД Не розглядаючи СНД як субьскт міжнар права, лідери трьох держав домовилися віднести до сфери спільної діяльності країн Співдружності, реалізованої через його координуючі органи, такі області, як: - координація зовнішньополітичної діяльності;-співпраця у формуванні і розвитку спільного економічного простору, загальноєвропейського і євразійського ринків , в розробці митної політики; - співпраця в розвитку систем транспорту і зв'язку; - співпраця в області охорони навколишнього середовища, участь у створенні всеосяжної міжнародної системи, екологічної безпеки;-міграційна політика;-боротьба з організованою злочинністю.СНД проголошувалося відкритим для приєднання всіх держав колишнього СРСР, а також інших держав, які поділяють її цілі та принципи.Мінська угода була ратифікована Верховною Радою Білорусі та Верховною Радою України 10 грудня 1991 12 грудня його ратифікував Верховна Рада РРФСР.13 грудня 1991р. в Ашгабаті (Туркменістан лідери п'яти країн вітали створення СНД і висловилися за входження до його складу. На зустрічі були прийняті заяву, поправки та пропозиції до Мінському угодою. Для обговорення всього комплек са пов'язаних зі створенням Співдружності-запитань було запропоновано провести спільну зустріч керівників нових незалежних держав.Така зустріч відбулася в Алмати 21 грудня 1991 На неї приїхали лідери 11 країн колишнього СРСР. До трьох слов'янських і п'яти центрально-азійським республікам приєдналися Азербайджан, Вірменія і Молдова. З колишніх радянських республік у зустрічі не брали участь лише країни Балтії, з самого початку дистанціювавшись від СНД, і Грузія. На зустрічі були прийняті алматинський протокол. Декларація, ряд інших документів. Алматинський протокол зафіксував, що всі підписали його одинадцять держав «на рівноправних засадах і як Високі Договірні Сторони утворюють Співдружність Незалежних Держав». Сам протокол розглядався як складова частина Угоди про створення СНД. Алматинская Декларація констатувала, що «з утворенням Співдружності Незалежних Держав Союз Радянських Соціалістичних Республік припиняє своє існування».