69. Україна – гууам: досягнення, проблеми, перспективи

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви.

Україна, виходячи з політичних та економічних міркувань, прагне до створення багатополярної системи міжнародного співробітництва. Така система має забезпечити стабільну політичну та економічну безпеку держави за рахунок розширення міжнародних контактів, що мають не лише стимулювати інтеграцію України до світової спільноти, а й сприяти зростанню впливу країни в різних регіонах, розвитку торгівлі та виробництва, пошуку перспективних ринків. Україна має значні транспортно-енергетичні інтереси у Транскавказькому регіоні та Центральній Азії, відіграє важливу роль у зміцненні міжнародного співробітництва, у пожвавленні інтеграційних процесів. Багато в чому її інтереси збігаються з інтересами інших держав ГУУАМу.

Політико-консультативний форум чотирьох держав пострадянського простору - ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) утворено 10 жовтня 1997 р. в м. Страсбург на зустрічі президентів цих держав. Страсбурзька декларація зафіксувала рівень політичного зближення та практичного співробітництва між країнами цієї групи, збіг їхніх позицій з ключових міжнародних проблем щодо процесів на пострадянському просторі. Згодом, 24 квітня 1999 р. під час Вашингтонського саміту країн-членів і країн-партнерів НАТО до форуму приєднався Узбекистан. Розширене об’єднання держав отримало назву ГУУАМ.

Прийнята тоді ж заява президентів країн-членів визначає принципи та основні напрями діяльності нової організації: зміцнення різнобічної співпраці в межах міжнародних організацій і форумів, розвиток взаємодії у роботі Ради Євроатлантичного партнерства та у програмі НАТО ПЗМ, взаємодія в галузі мирного врегулювання конфліктів і криз, поглиблення практичного співробітництва в укріпленні миротворчого потенціалу, боротьба проти етнічної нетерпимості, сепаратизму, релігійного екстремізму й тероризму, укріплення режимів нерозповсюдження ядерної зброї та інших видів засобів масового знищення, запобігання постачанню озброєнь до зон конфліктів, співробітництво в розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія, проведення регулярних консультацій з усіх питань, що становлять взаємний інтерес.

Спільні економічні інтереси держав ГУУАМу найбільше сконцентровані навколо двох питань - транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.

Україна має значення стратегічного транзитного маршруту енергоносіїв для європейських країн і з огляду на її переробні потужності може стати важливою ланкою економічної безпеки Європи. Використання території України дає можливість більше ніж удвічі скоротити довжину шляху транспортування нафти з регіону Близького Сходу до Європи. Прибуток від транзиту енергоносіїв з Прикаспійського регіону до Європи надасть змогу Україні компенсувати витрати на їх імпорт та частково вирішити свою енергетичну проблему. Існує тристороння українсько-грузинсько-азербайджанська угода про створення транскавказького транспортного коридору, що передбачає формування єдиної транспортної лінії для обслуговування пасажирів та вантажопотоків (вона сполучатиме Баку, Тбілісі, Поті, Одесу й Київ).

Ефективними напрямами економічного співробітництва є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУУАМу, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту. В перспективі в межах ГУУАМу може утворитися самодостатня у багатьох аспектах регіональна зона економічного співробітництва.

Іншим важливим напрямом співпраці країн-членів ГУУАМу є проблеми безпеки та стабільності в регіоні. Реалізація масштабних проектів вимагає формування субрегіональних структур безпеки, що утворили б спільну платформу для співпраці у цій сфері з максимальним урахуванням інтересів усіх держав регіону.

Перед кожною з країн ГУУАМу постають труднощі, що багато в чому мають спільне походження і, можливо, інспіровані з одного джерела (Абхазія, Крим, Карабах, Придністров’я). Подібність проблем у галузі безпеки зумовлює і взаємне тяжіння держав. Із створенням ГУУАМу з’являються нові можливості для вирішення конфліктів спільними зусиллями в умовах, коли втручання міжнародних структур може бути блоковане позицією РФ.

Україна спроможна взяти на себе частину миротворчих функцій на Чорноморсько-Каспійському просторі. Власні інтереси України як позаблокової держави найбільшою мірою збігаються з інтересами підтримання миру і стабільності в регіоні. Її геополітичне розташування і статус регіональної потуги дозволяє враховувати політичні, кліматичні, соціально-економічні та культурно-етнічні особливості регіону. Надання Україною технічної та гуманітарної допомоги, а також поглиблення військового та військово-технічного співробітництва є одним із стратегічно важливих завдань зміцнення стабільності й безпеки у регіоні в цілому.

Допомога у рамках військового співробітництва спрямована на підготовку кадрів у вищих військових учбових закладах України для національних армій Молдови, Грузії та Азербайджану, надання технічної допомоги у створенні та розвитку національних Збройних cил цих країн, їх прикордонних служб, військово-морських сил, надання виробничих послуг щодо ремонту та модернізації військової техніки та озброєнь національних армій, розвиток військово-промислової кооперації з Молдовою, Грузією та Азербайджаном, надання матеріально-технічної допомоги у разі виникнення безпосередньої воєнної загрози для цих країн.

У контексті завдань підтримання миру та безпеки відзначається спільне прагнення держав ГУУАМу до об’єднання зусиль у цьому напрямі. Зокрема, під час зустрічі міністрів оборони Азербайджану, Грузії та Молдови, що відбулась у січні цього року в Баку, окремо розглядались проект Угоди між країнами ГУАМу про створення спільної миротворчої частини для підтримання та встановлення миру і міжнародної безпеки, проект рішення про заходи щодо створення та формування грузино-українсько-азербайджано-молдовського миротворчого батальйону. Прийняття подібних угод має сприяти “активізації та підняттю на вищий рівень чотиристороннього військового співробітництва, забезпеченню і зміцненню безпеки держав”.

Формування ГУУАМу за відносного лідерства України та підтримки інших країн, що розуміють усі переваги створення регіональних угруповань, заснованих на принципах рівності та взаємної підтримки, є ознакою початку нових надзвичайно важливих інтеграційних процесів на терені колишнього СРСР. Виникнення ГУУАМу не має на меті створення якогось антиросійського блоку чи "буферної зони" між країнами НАТО та РФ. Це пов'язано, насамперед, із пошуками найефективніших і взаємовигідних схем регіонального співробітництва в межах пострадянського простору

.В цілому визначилися такі головні напрями співпраці в межах ГУУАМу:

·        формування системи політичних консультацій і координації зусиль у вирішенні спільних проблем безпеки; політична взаємодія в міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, НАТО, включаючи Програму ПЗМ;

·        розбудова Євразійського транспортного коридору, співробітництво в галузі видобутку й транспотрування нафти до європейських країн;

·        розвиток багатостороннього співробітництва в галузі безпеки, врегулювання конфліктів і боротьби з сепаратизмом;

·        військове та військово-технічне співробітництво, включно зі створенням багатостороннього миротворчого батальйону; посилення миротворчої діяльності України та сприяння у врегулюванні міжетнічних конфліктів.

Як спадкоємниця частини інтересів, цілей і проблем колишнього СРСР в Чорноморському регіоні, Україна має відігравати значну роль в організації тут нової системи порядку. Для неї життєво важливим є вирішення конфліктних ситуацій у регіоні, формування моделей стратегічного партнерства з країнами ГУУАМу.

Україні доцільно активізувати процеси багаторівневого субрегіонального співробітництва в межах ГУУАМу, зокрема з ключових питань транспортування енергоносіїв та розбудови транскавказьких шляхів сполучення.

Подальша політика безпеки України в межах ГУУАМу має бути.