43. Деколонізація та утворення нових незалежних держав.

Процес деколонізації2 вересня 1945 кінець Другої світової війни945 - середина 1950-х перший етап деколонізації;здобуття незалежності В'єтнамом, Лаосом, Індією, Пакистаном. Бірмою, ЦейлономII половина 1950-х -другий етап деколонізації, середина 1960-х здобуття незалежності країнами Північної та Тропічної Африки1960 «рік Африки» (звільнення 17 країн Африки)1975 -1990 третій етап деколонізації; кінець деколонізації півдня «чорного континенту» (звільлення Анголи Мозамбіку, НамібіїРозпад колоніальної системи після Другої св війни - одна з визначних подій суч історії. Передумовами ліквідації колоніальних імперій були:>розгром фашистської Німеч, Япї та Іт, що прагнули створити свої власні колонії;> зменшення ролі великих колоніальних держ (Великобр, Фр.Бельгії.Португ тощо) на фоні становлення наддержав-США та СРСР;> зміцнення власної національної еліти в колоніях і наростання національно-визв руху.Причини краху колоніальної системи потрібно шукати в метаморфозах капіталістичного сусп як такого. Після ІІсв війни виявилася цікава закономірність- Країни, позбавлені колоній (Німеч,Яп.Іт,США,які ніколи не були колоніальними кр в класичному розумінні цього слова) розвивалися набагато швидше, ніж країни, що володіли значними територіями в Азії та Афр (Великобр,Фр, Португ,Голланд). У кінцевому результаті виграв той, хто скоріше позбувся своїх колоній. Хоча не слід скидати з рахунку зростання національної свідомості серед колоніальних народів, розв продуктивних сил у самих колоніях, тягу людей до національно-державної самовизначеності. Демократизація світового співтовариства в повоєнний час також сприяла краху колоніалізму.Процес деколонізації умовно можна поділити на три етапи. Перший етап-від 1945 р. до середини 1950-х років- характеризувався, в основному, визволенням Азії. Другий- із половини 1950-х до середини 1960-х років- призвів до появи незалежних держав у Північній та Тропічній Африці. Третій етап-від 1975 до 1990 р-завершив деколонізацію півдня «чорного континенту».Народи Азії та Афр своїми військовими контингентами, постачанням сировини, продуктів харчування, моральною підтримкою сприяли перемозі над фашизмом. Активно діяли патріотичні сили опору японським мілітаристам у Півд-Сх Азії. Національні сили сподівались на демонтаж колоніалізму-архаїчної системи пригноблення одного народу іншим. Першими здобули незалежність країни Близького Сходу і ПІвд-Сх Азії (В'єтнам, Лаос), які були безпосередньо втягнуті у Другу св війну.Широкий національний рух в англ колоніях змусив Велику Британію розв'язати колоніальні проблеми мирним шляхом. У 1947-1948 стали незалежними Індія,Пакистан, Бірма, Цейлон.На відміну від Англії, Франція та Нідерланди спробували силоміць утримати володіння. Франція з 1945 до 1954р. вела війну в Індокитаї, а з 1954 до 1962 р.- кровопролитну війну в Алжирі. Нідерланди протягом п'яти післявоєнних років намагались зберегти за собою Індонезію, однак у цих війнах метрополії зазнали поразки.Проти колоніальних восн виступало світове співтовариство. Під його тиском 14 грудня 1960 р. Генеральна Асамблея 00Н прийняла Декларацію «Про надання незалежності колоніальним країнам і народам». Декларація поставила деколонізацію під міжнародний контроль і цим суттсво сприяла її ефективності.На початку 1960-х років колоніальний режим було ліквідовано не тільки у тих колоніях, де розгортався збройний опір народу, а й у тих, де національно-визвольний рух не став масовим. Англія і Франція на роки вперед склали і оголосили список надання незалежності своїм колоніям. Ще до ухвалення Історичної Декларації 00Н, у 1960 р., було надано незалежність 17 країнам Афр. Ця подія увійшла до Історії як «рік Афр». Із 1961 р. були визволені ще десятки країн.Деколонізація тісно перепліталася з демократизацією самих метрополій. Так, економічно найбільш відстала Португалія вперто трималася своєї п'ятисотрічної колоніальної імперії на Півд Афр. Революція, що спалахнула у Португ у кв 1974 одночасно знищила тоталітарний режим усередині країни і колоніальну імперію. 1975 світ вітав появу незалежних Анголи та Мозамбіку, що досі були португальськими колоніями. Прихід до влади у ПІвденно-Африканській Республіці уряду, який узявся за ліквідацію расистської системи, прискорив надання у 1990 р. незалежності Намібії- останній колонії в Африці