60. Українсько-словацькі відносини в 1993 – 2012 рр.

Укр. і Словцька Респ-нові незал європ-і держ,які виникли внаслідок вікових національно-визвольних змагань,перемоги громадянського демокр-го руху над тоталітаризмом на зламі 80-90 р XX ст, кардинальної зміни міжн-х відн і припинення двополюсного протистояння в Євр і світі. Принципово схожим є генетичне походження сучасної суверенної державності Укр та СР: вони обидві усамостійнилися мирним шляхом в процесі розпаду колишніх соціаліс-х федерацій - радянської і чехословацької. Укр-єдина із пострадянських держав, яка безпосередньо межує Із Словаччиною. Впродовж останніх 10 років в основному співпадали головні українські і словацькі завдання національно-державного будівництва, боротьби за міжнародне визнання наших країн та реалізації політики безпеки і співробітництва..Можна виділити два основні етапи еволюції відн між Укр. та Словач на зламі другого і третього тисячоліть. Де перший - з початку 90-х р до 2000 р., включно, та другий - сучасний. На першому етапі, доцільно визначити наступні періоди: 1) підготовчий період - 1990-1993 рр., коли ще рухаючись до державної незалежності - Укр (1991 р.) і Словач (1993 р.) встановлювали попередні, неінституйовані зв'язки; 2) період становлення і розвитку партнерських відн - 1993-1998 рр.,як період цілеспрямованого формування системи двосторонньої взаємодії, основу якої заклав Договір про добросусідство, дружні відносини і співр-во між Укр. та Словац Респ від 29 чер 1993 р.; 3) період якісних змін-1999-2000 рр.,коли з певних причин ускладнилися взаємини між нашими країнами, але розгорнувся і пошук оптимальних варіантів співр-ва в нових умовах.Укр сторона прагне через зміцнення співпраці зі Словач та іншими держ Центр-Сх Євр уникнути загрозі можливої ізоляції на європейському напрямку та, по можливості, впродовж найближчого десятиліття здобути статус асоційованого членства в ЄС. Для ефективного функціонування партнерської співпраці України і СР у таких принципово нових геополітичних умовах необхідно об'єктивно. До беззаперечних досягнень співпраці між Укр та СР за минулі роки відноситься те, що сформувалася стійка система міждержав взаємозв'язків на всіх рівнях - починаючи від регулярних візитів, переговорів і консультацій представників вищих органів законодавчої і виконавчої влади двох країн і закінчуючи постійними контактами деяких регіональних І місцевих органів державної влади і самоврядування Укр і Словач. Зустрічним жестом доброї волі стало визнання Укр суверенної Словачч з першого ж дня її існування - І січня 1993р. Знаменно і те, що Укр визнала незалеж СР першою з-поміж держав світу. Крім того, обидва президенти продовжували зустрічатися на щорічних саммітах глав держав центральноєвр-х країн та інших міжнародних заходах. Але затяжна пауза в офіційних візитах на найвищому рівні певним чином гальмувала принципове розв'язання накопичених проблем у стосунках між Укр і СР, не дозволяла детально погодити концептуальні питання стратегії розвитку співробітництва між нашими країнами. Тому особливе значення мав візит президента України Л-Д.Кучми до Словач 12-14 чер 2001. Фактично це був перший офіційний візит укр президента в СР та друга офіційна зустріч глав двох держав, починаючи з 1993 р. Результати переговорів на найвищому рівні і досягнуті домовленості під час червневого 2001 р. візиту президента України до СР обидві сторони розцінили як якісний прорив в українсько-словацьких стосунках5.Загалом, період 1995-1997 рр. варто вважати часом найбільш інтенсивної міжурядової взаємодії щодо пожвавлення всіх видів укр-словац спів роб-ва, насамперед в економічній сфері. Але в подальшому реалізація двосторонніх домовленостей на рівні глав урядів та міністерств і відомств України і СР із розширення двостороннього співробітництва суттєво ускладнилася через гальмуючу дію низки об'єктивних і суб'єктивних чинників. Світова фінансова криза, колапс в Росії 1998 р., що негативно відбилися і на укр та словац економіці, призвели до різкого скорочення обсягів взаємної торгівлі. Фактично тільки в 2001-2002 рр. Україна і СР починають наближатися до її кількісних показників до-кризового рівня.Тому друга половина 90-х років XX століття в стосунках між Укр. і СР була переважно періодом інтенсивного розвитку зовнішньопол-х відносин. Але і в цій сфері не обійшлося без проблем. У 1999 р. розгорнулося дипломатичне суперництво між нашими державами за місце непостійного члена у Раді Безпеки 00Н, яке в кінці кінців виборола Укр. 28 червня 2000 р. Словаччина ввела візовий режим для в'їзду на її територію громадян Укр-Такі коливання можна з-поміж іншого вважати і наслідком недостатнього рівні координації зовнішньополітичних кроків між Укр та СР і непослідовності реалізації політики стратегічного партнерства з боку обох держав. Разом з тим, українсько-словацьке співробітництво здійснюється у багатьох життєво важливих сферах - координація зовнішньополітичних кроків на міжнародній арені, насамперед, погодження дій щодо формування нової системи безпеки і співробітництва на європейському континенті в рамках ОБСЄ, демократизації суспільства за європейськими стандартами у співпраці з Радою Європи, розвиток регіонального і субрегіонального співробітництва в рамках Центральноєвр-ї ініціативи і Балто-Чорноморської співдружності та інших міжнародних організацій і об'єднань;розширення зовнішньоекономічних зв'язків - стабілізація і нарощення обсягів взаємної торгівлі, вдосконалення її товарної структури, виробниче кооперування, сприяння притоку інвестицій та їх взаємний захист, співпраця в трансєвропейському і евроазійському транзиті товарів, підготовка І реалізація погоджених проектів транзиту енергоносіїв та альтернативних джерел енергопостачання наших держав тощо; спільний захист довкілля - насамперед, господарювання на прикордонних ріках, формування системи попередження, запобігання і ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф, створення міжнародних національних парків і біосферних заповідників; гуманітарне І культурне співробітництво.З-поміж принципово важливих двосторонніх документів останнього часу, які відкривають нові напрямки в українсько-словацьких стосунках, варто виділити Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Словацької Республіки "Про транскордонне співробітництво" (грудень 2000 р.). За оцінками українських спеціалістів-міжнародників, це - єдина серед угод, укладених Україною із сусідніми державами, яка відповідає загальноєвропейським стандартам і побудована на положеннях базового документа Ради Європи - Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (м. Мадрид, 1980 р.) та двох додаткових протоколів до неї (1995 р. і 1998 р.) Таким чином, українсько-словацькі стосунки на сучасному етапі продовжують збагачуватися новими напрямками, видами і формами співробітництва. З-поміж факторів, які знижували ефективність українсько-словацької взаємодії впродовж минулого десятиріччя, можна вказати на суперечливі наслідки не завжди зважених рішень і кроків державно-політичних еліт, різноманітних кіл і груп впливу, безпосередніх суб'єктів двосторонніх стосунків. Тому зовсім не випадково в українсько-словацьких відносинах не вдалося хоча б тимчасово запобігти введенню Словаччиною - першою серед держав Централь-но-СхідноЇ Європи у 2000 р. візового режиму в'їзду на ЇЇ територію для громадян України. Україна і Словаччина -сусіди першого порядку, які безпосередньо межують і мають спільний державний кордон.