45.Нова роль нато у сучасн. Мв
В кінці минулого століття НАТО втратила конкретного ворога в особі радянського блоку. Для збереження альянсу необхідно було терміново знайти нові сфери застосування для свого військового потенціалу. Одним з таких напрямків було вибрано миротворчість, що й знайшло відображення у стратегічних концепціях НАТО 1991 і 1999 років. НАТО
До кінця 80-х років баланс сил між країнами НАТО та країнами східного блоку (Організація Варшавського договору лише декілька років потому) підтримував рівновагу у світі. Однак із початком розвалу соціалістичного табору, цей баланс повністю порушується.
Лондонський самміт 1990 року офіційно визнає, що з боку Радянського Союзу більше не існує загрози, Східний блок існує лише формально, і настав час конструктивного діалогу із колишніми противниками.
20 грудня 1991 року в рамках структури НАТО створюється Рада північно-атлатничного співробітництва, до якої можуть увійти не лише країни НАТО, але й країни, які не є її членами. Ця структура носила чисто консультативний характер. Відмічалося, що членство у Раді північно-атлантичного співробтництва не є гарантією повноправного членства у НАТО. Між Центрально- та Східноєвропейськими країнами та країнами НАТО виникла деяка напруженість. Перші вимагали реальних дій. Такий крок НАТО зробило у січні 1994року
10-11 січня 1994 року на Брюссельському самміті НАТО офіційно було проголошено програму “Партнерство заради миру” (ПЗМ). Керівництво НАТО закликало будь-яку країну, яка не є членом НАТО, приєднатися до цієї програми. Вона передбачала спільну участь у військових навчаннях, участь у миротворчих місіях, військових діях під егідою НАТО, допомога з боку НАТО у реорганізації збройних сил тощо.
Україна приєдналася до цієї програми 4 лютого 1994 року, підписавши презентаційний договір. Згодом до ПЗМ приєдналося багато країн. Станом на минулий рік загальна кількість членів ПЗМ становила 27, а з квітня 1999 – 24.
До кінця 1993 року зовнішня політика Росії будувалася на засадах конструктивного підходу до відносин з країнами Заходу. Але наприкінці 1993 року Росія зайняла діаметральну позицію, вирішивши розвивати свій статус великої держави поза НАТО.
- 2. Проблема післявоєнного устрою.
- 3. Початок хв
- 4. Проблема трактування початку хв
- 5. Арабо-ізраїльська війна 1948-49.
- 6. Початок деколонізаційного процесу в Азії.
- 7. Зовнішня політика Четвертої Французької Республіки.
- 8. Проблема Індокитаю 1945-1954.
- 9. Корейська Війна (1950-1953)
- 10. 1950-Ті роки: наростання між блокового протистояння.
- 11.Суецька криза
- 12. Еволюція зп Великої Британії
- 13. «Особливі відносини» Британії і сша
- 14. Зовнішня політика фрн (1949-1969). Доктрина Хальштейна
- 15. Зовнішня політика п’ятої Французької Республіки
- 16.Ядерна стратегія Франції
- 17. Карибська криза
- 18.Американська агресія у в'єтнамі.
- 19. «Нова східна політика» фрн
- 20. 1967 Р. Арабо-ізр.
- 21. Початок розрядки міжнародної напруженості
- 1963 – Договір сша, вб, срср про заборону ядерних випробувань в космосі, атмосфері та під водою
- 22. Деколонізація Африки та її вплив на міжнародні відносини в біполярному світі
- 23. Гельсінський процес
- 24. Арабо-ізраїльська війна 1973 року
- 25. Проблема скорочення ядерних озброєнь: діалог срср-сша (70-90 роки)
- 27.Політичні кризи та конфлікти в Азії та Африки
- 29. Арабо-ізраїльський Конфлікт
- 30. Палестинська проблема та Способи її розв'язання.
- 31. «Десателізація Сх. Європи». Кінець біполярного світу.
- 32. Розпад Югославії
- 33. Боснійська криза 1992-1995 рр.
- 34. Розпад срср
- 35. Євроінтеграційний вибір України
- 36 Україно – російські відносини
- 37. Розширення нато
- 38.Реформування оон
- 39 Конфлікт у косово
- 40 . Кашмірський конфлікт
- 41. Китай у сучасній світовій політиці
- 42. Європейський Союз – проблеми конституювання
- 43. Тероризм
- 44. Тибетська проблема.
- 45.Нова роль нато у сучасн. Мв
- 46.Міждержавні та міжнаціональні конфлікти на пострадянському просторі.
- 47.Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у сучасному світі
- 48. Сша в Іраку
- 50. Афганістан