24. Арабо-ізраїльська війна 1973 року

Четверта арабо-ізраїльська війна ("війна Судного дня ", Жовтнева війна) - військовий конфлікт між низкою арабських країн, з одного боку, і Ізраїлем, з іншого. Почалася 6 жовтня 1973 з нападу Єгипту і Сирії і завершилася через 18 днів їх поразкою; при цьому обидві сторони зазнали значних втрат.

Війна стала продовженням арабо-ізраїльського конфлікту - багаторічної ворожнечі, що стала причиною багатьох битв і воєн, починаючи з 1948. Під час Шестиденної війни в 1967 Ізраїль захопив Синайський півострів аж до Суецького каналу, що став, таким чином, зоною припинення вогню, і приблизно половину Голанських висот, раніше цілком належали Сирії, а також Західний берег річки Йордан і Сектор Газа.

Єгипетський президент Гамаль Абдель Насер помер у вересні 1970. Його наступником на посаді став Анвар Садат, який вирішив в 1973 воювати з Ізраїлем і повернути землі, втрачені в 1967. Війна планувалася як «обмежена»

В ході цієї війни добре використовувалася нафтова зброя: ембарго та зменшення поставок до країн, які не чинили тиск на Ізраїль

12 жовтня 1973 – Мейр (прем’єр міністр ізраїлю) звернувся до США по допомогу зброєю. Після цього ізраїль почав завдавати поразок коаліції

В ніч на 20 жовтня – Садат звернувся до СРСР з проханням у допомозі припинення вогню. 22 жовнті – резолюція РБ про припинення вогню, але між ізраїлем і єгиптом війна ще продовжувалася і лише 11 листопада на 101 км дороги Суец-Каїр підписано перемиря.

21 грудня 1973 року – мирна конференція. І вереснень 1975 – Сінайські угоди між Ізраїлем та Єгиптом – Єгипет відкриває суецький канал а ізраїль вертає йому частину території