30. Палестинська проблема та Способи її розв'язання.

Після I світової війни територія Палестини була оккупірованна Великобританією. Під впливом ідей сіонізму а так-же в зв'язку з переслідуванням євреїв в Європі (голокост) багато євреїв кинулися закордон, в т.ч. і в Палестину, чому активно сприяло англійський уряд. Британія підтримувала захоплення арабських земель тому прагнула через євреїв збільшити свою присутність в регіоні. Всі ці землі були передані євреям, хоча палестинці складали більшість населення і контролювали більшу частину території. Євреям вдалося за допомогою англійської армії створити свої економічні, освітні, військові та соціальні організаціі. Палестинські національні сили зробили кілька політичних ініціатив, які включали масові народні повстання. 1947 ГАООН прийняла резолюцію, рекомендовану поділ Палестини на дві держави: арабське і єврейське. Єрусалим був оголошений територією, що знаходиться під міжнародним управлінням. Євреї оголосили про заснування держави «Ізраїль» 1948 року. Вони змогли перемогти арабські армії, що прийшли на допомогу палестинцям. Сіоністи захопили 77% земель Палестини та силою вигнали 800 тис. осіб, що населяли її з території, на яких вони заснували св держава Ізраїль.

Організація Визволення Палестини (ООП) була заснована в 1964 році. Метою ООП було звільнення всіх палестинських земель, окупованих в 1948 році. Її статут передбачав збройну боротьбу, як єдиний засіб звільнення від окупації. У 1974 році арабські режими визнали ООП єдиним законним представником палестинського народу. З 1971р. ООП влаштувалася в Лівані. Війна 1967 року закінчилася тяжким ураженням арабських режимів. Протягом декількох днів були втрачені залишки Палестини. Західний Берег, включаючи Східний Єрусалим і сектор Газа були захоплені. Більше 330 000 палестинців стали біженцями. Після війни 1967 року сіоністи експропріювали більше 60% території Західного берега. Вони так само експропріювали 30% території сектора Газа.

Після війни жовтні 1973 з Ізраїлем в результаті якої Єгипет і Сирія досягли деяких успіхів у війні та визнання ООП в 1974 році єдиним законним органом, що представляє палестинський народ, почуття відповідальності арабів по відношенню до Палестини стало зменшуватися. Після підписання у вересні 1978 року угоди в Кемп Девіді Єгипет, найбільш сильна арабська країна, вийшла з конфлікту. Падіння цін на нафту привели до зменшення фінансової підтримки державами Перської затоки палестинської революції. Розпад Радянського Союзу і Східного блоку так само послабив палестинський опір і привів у результаті керівництво ООП до мирного політиці. У подальшим це призвело до вирішення ООП визнати резолюцію ООН, яка рекомендувала розділити Палестину між євреями і арабами і резолюцію, яка розглядає палестинський питання як проблему біженців і закликає до вирішення конфлікту мирними засобами. У жовтні 1991 року ООП і арабські держави почали прямі мирні переговори з Ізраїлем в Мадриді. Між тим, з грудня 1992 року в Осло проходили паралельні секретні переговори, які привели до підписання угод по Газі-Єрихону. Відповідно до угоди керівництво ООП визнало право на існування Ізраїлю та законність окупації 77% палестинських земель. Воно так само зобов'язалося припинити збройний опір і виключити з Статуту ООП статті, які закликали до повного визволення Палестини і знищення Ізраїлю.

Незважаючи на численні зусилля міжнародних посередників та різноманітні плани мирного врегулювання, на даний час досягнення повномасштабного миру між Iзраїлем та його арабськими сусідами залишається довгостроковою перспективою. Сучасне загострення навколо арабсько-ізраїльського протистояння, викликане приходом до влади на палестинських територіях радикального угруповання ХАМАС, війною у Лівані 2006 р., а також наявністю достатнього потенціалу для ескалації конфлікту між Iзраїлем та Сирією, або Iзраїлем та Iраном. після приходу до влади на палестинських територіях радикального угруповання ХАМАС, що не визнає Державу Iзраїль і не бажає йти на будь-які переговори з нею, США взагалі втратили можливість реального впливу на палестинську позицію у конфлікті. Найбільш реальним альтернативним Сполученим Штатам посередником у врегулюванні арабсько-ізраїльського конфлікту сьогодні вважається Європейський Союз.