logo search
Vsi_vidpovidi

22. Деколонізація Африки та її вплив на міжнародні відносини в біполярному світі

На поч.. 50-х рр.. почався панафриканській рух за звільнення всіх африканських колоній від впливу метрополій. Проте в Африці колоніальний рух був ускладненішим ніж в Азії, метрополії не хотіли легко надавати їм незалежність. У різних р-нах Африки прокотились страйки, які жорстоко придушувались.

Лівія стала першою хто здобув незалежність у 1951р.

1960 – резолюція Ради Безпеки ООН про деколонізацію. До 1960 року незалежність здобули Марокко, Туніс, Гана(1957), Гвінея (1958)

1960 – рік Африки. Президент Франції Шарль де Голль прийняв рішення надати незалежність всім Африканським колоніям, хоча ці молоді держави просили Францію, щоб залишитися в її складі. Тим не менше на території цих країн залишалися французькі парашутисти для забезпечення стабільності. Де Голль розумів незворотність краху колоніальної системи ще під час війни з Алжиром, яка завершилася 1962 році наданням Алжиру незалежності. у 1960 незалежність здобули 17 країн (16- французьких і 1 ВБ (Нігерія). І далі незалежність здобували кожного року по пару країн. розумілося, що хто добровільно надасть незалежність цим країнам, то лишиться їм другом

Проте цей процес деколонізації мав величезний вплив на міжнародні відносини: утворювалися нові країни і не було відомо на чиєму боці вони виступлять. Тим не менше, що СРСР тоді швидко розвивався і багато з нових країн висловили бажання будувати соціалізм, оскільки результати побудови іншої системи були досить туманними. Гана, Гвінея, Французьке Конго, Танзанія – тяжіли до Москви. Але у кожній державі були прихильники різних полюсів і внаслідок цього виникали напруженості а то і війни в середині країн (Ангола). І це лише загострювало проблему.

Виділяють чотири етапи деколонізації:

  1. На першому етапі (1943-1956 pp.) процес деколонізації охопив головно Азію й Північну Африку. (Ліван, Сирія, Лаос Камбоджа, Вєтнам, індія, пакистан, цейлон, Філіпіни, судан, туніс, мароко . спочатку незалежність ті держави отримали, які не можна було вже утримати.)

  2. На другому етапі (кінець 50-х-60-ті роки) процес деколонізації охопив в основному Африку (Франція, ВБ: східна або тропічна африка)

  3. Португальські колонії: 70-ті роки: Гвінея-Біссау, Острови Зеленого Мису, Ангола, Мозамбік, Сан-Томе і Прінсіпі.

  4. Під час четвертого етапу (80-90-ті роки) здобули незалежність останні уламки колоніальних імперій. (Зімбабве, Беліз, Намібія, та ін..)