33. Боснійська криза 1992-1995 рр.

Військовий конфлікт на території Боснії і Герцеговини, який тривав з 6 квітня 1992 р. до 14 вересня 1995 р. між Сербією іЧорногорією з одного боку, Республікою Боснією і Герцеговиною з другого та Республікою Хорватією з третього. 

Офіційним початком війни вважається 6 квітня 1992 року, коли зазнала нападу столиця боснійців — Сараєво, хоча фактично війна почалася 1 квітня 1992 р., коли воєнізоване формування «Сербська добровольча гвардія» перейшло сербсько-боснійський кордон і, атакувавши місто Бієліна, скоїло першу різанину боснійців.

На початку 1992 року в Сараєво і по всій країні відбуваються антивоєнні протести.

Серби спочатку перевершували своїх супротивників зважаючи на величезну кількість озброєння та спорядження, що дісталося від ЮНА, проте під кінець війни вони втратили перевагу, так як боснійці й хорвати об'єдналися проти Республіки Сербської в 1994 році з створенням Федерації Боснії і Герцеговини після Вашингтонського угоди. Після Сребреніци і другого вибуху на ринку Маркале в 1995 році у війну втрутилася НАТО, провівши операцію проти армії боснійських сербів, що стало ключовою подією в справі припинення війни. Війна була припинена після підписання Спільної рамкової угоди про мир в Боснії і Герцеговині в Парижі 14 грудня 1995 року. Мирні переговори велися в Дейтоні, штат Огайо, і завершилися 21 грудня 1995 підписанням документів, відомих як Дейтонська угода. Згідно з доповіддю Центрального розвідувального управління США від 1995 року сербські сили відповідальні за більшість військових злочинів, скоєних під час війни.