47. Громадянська війна в Таджикистані (1992-1997) й проблема збереження його територіальної цілісності
1992 р. в Таджикистані розпочалася громадянська війна. Серед її причин – економічні і політичні диспропорції у розвитку Півночі і Півдня, а також слабкість президентської влади, що її на той час уособлював Рахмон Набієв – голова уряду Таджицької РСР у 1970-х рр., голова Верховної Ради Таджикистану у вересні – листопаді 1991 р, президент Таджикистану в листопаді 1991 – вересні 1992 р. Р.Набієв хотів бути для всіх добрим, тому роздавав направо й наліво керівні посади, принизливо загравав з опозицією, під тиском якої були максимально ослаблені такі силові владні структури як Комітет національної безпеки і Міністерство внутрішніх справ. За таких умов трагічні події на площі Шихадон зупинити вже було неможливо. Країну охопило безвладдя. 7 вересня 1992 р. під загрозою зброї Набієв підписав заяву про відставку з посади президента. Маховик громадянської війни запрацював на повну потужність.
Громадянська війна в Таджикистані була війною кланів. На її початку вважалось, що єдиною силою, що могла зупинити війну і подолати регіональні суперечки є іслам. Вірогідний політичний успіх ісламістів пов’язувався з особистістю лідера Партії ісламського відродження Акбара Тураджонзади, що перебуваючи 1992-1997 рр. на еміграції став обним з лідерів Об’єднаної Таджицької Опозиції (ОТО).
Після того, як 1997 р. між ворогуючими сторонами було підписано мирну угоду (вступила в силу 1999 р.), Тураджонзади був призначений першим заступником голови таджицького уряду. Але оскільки більшість населення Таджикистану, за даними соціологів, хотіли жити в громадянському суспільстві, лідер ОТО 17 жовтня 1999 р. провів прес-конференцію, на якій закликав на президентських виборах в листопаді 1999 р. підтримати кандидатуру Е.Рахмонова, бо тільки він, з його слів, здатен справитися з таджицькими польовими командирами.
Таджикистан найдовше з-поміж колишніх республік СРСР перебував у зоні економічного впливу російського рубля і орієнтував своє господарство на Росію. Таджицько-афганський кордон тривалий час охоронявся російськими прикордонниками, в республіці досі дислокована 201 мотострілецька дивізія Збройних Сил РФ.
Регіональна номенклатурна еліта та директорський корпус Ходженту (колишнього Ленінабаду) - найбільш зрусифікованого, індустріального та урбанізованого таджицького міста - були головними спонсорами війни. Кулябці – вихідці з південного бавовнярського району з давніми клановими традиціями були головною ударною силою. До цього клану належали провідні польові командири, а також нинішній президент республіки Емомалі Рахмонов. Третьою групою „світських” сил були гісарці – етнічні узбеки з Гісарської долини. Вони забезпечували підтримку сусіднього режиму Каримова.
Друга сторона конфлікту називала себе „армією моджахедів” й базувалася переважно у східних регіонах Каратегін (Гарм) та в горах Паміру. Активну участь у ній брали памірці й узбецька збройна опозиція Джуми Намангані, загони якого вже в 1999 р. намагалися прорватися в Узбекистан через територію Киргизії.
Колишній перший секретар республіканської компартії, ходжентець Рахмон Набієв, натхненний прикладом встановлення авторитарного режиму в Узбекистані, арештував у березні 1992 р. кількох лідерів ісламсько-демократичної опозиції й наразився на багатотисячні демонстрації протесту в столиці й багатоденний мітинг. В результаті протистояння в Душанбе було сформовано уряд національного примирення, за допомогою якого до влади фактично прийшла ісламська опозиція, однак номінальним главою держави лишався Набієв. Невдовзі він утік до Ходженту, який, як і Куляб, не контролювався новим урядом.
Польовий командир Сангак Сафаров за участі російських та узбецьких військових фахівців, а також підтримки ходжентських фінансів здійснив похід з Кулябу в напрямку столиці й восени захопив Курган-Тюбе. Кількість загиблих налічувала 15-20 тисяч осіб. Саме тоді у Ходженті на чолі „світської” коаліції затверджено Рахмонова – польового командира з оточення Сафарова. У грудні 1992 р. Після потужного артобстрілу коаліція зайняла столицю й Рахмонов став главою Таджикистану.
Довгий час йшли в основному позиційні бої вздовж таджицько-афганського кордону й бомбардування узбецькою авіацією східних районів республіки. В 1997 р. через підтримку Росією таджицьких моджахедів Афганістану на чолі з Ахмад Шахом Масудом (Північний альянс) було укладено перемир’я у тліючій громадянській війні в Таджикистані. Опозиція отримала місця у парламенті, моджахеди ввійшли до складу діючої армії, а біженці почали повертатися з Афганістану. Зрозуміло, що в таких умовах про успадкування влади родиною Рахмонова не може бути й мови. Проте, крихкий мир між кланових балансів дозволив Рахмонову провести всенародний референдум, яким було збільшено термін повноважень президента й дозволено йому балотуватися втретє поспіль.
Подібну модель російська влада намагається реалізувати і в Чечні, якій також властивий елітний регіоналізм, тейпова структура суспільства та потужний вплив релігійного чинника. Однак смерть Ахмада Кадирова суттєво підважує плани Кремля.
- Питання на іспит з країнознавства
- Західна Європа та Північна Америка
- Проголошення Російської імперії та входження до її складу теренів, що складають основу територій країн Співдружності Незалежних Держав.
- Розпад Російської імперії та національне самовизначення народів імперії.
- Утворення срср і проблема суверенітету союзних республік.
- Передумови утворення Співдружності Незалежних Держав.
- Етапи становлення – конспект
- Функції снд
- 8. Інтеграційні об’єднання на терені Співдружності Незалежних Держав.
- 9. Створення та діяльнність гууам-гуам.
- 10. Природно-ресурсний потенціал та адмінистративно-територіальний поділ Російської Федерації.
- Середня тривалість життя – 65,3 роки (2003 р.).
- Основні етапи історії Росії: короткий огляд.
- 12. Державно-політичний устрій Російської Федерації
- 13. Геополітичне середовище та зовнішня політика Росії.
- Розвиток українсько-російських міждержавних відносин на сучасному етапі
- 15. Особливості соціально-економічного розвитку рф.
- 16. Етно-демографічна ситуація, культура та релігійне життя в Російській Федерації
- 17. Війни в Чечні, їх вплив на суспільно-політичне та економічне життя Російської Федерації
- 18. Особливості історичного розвитку Білорусі
- 19. Політико-правова система і політичні процеси в Республіці Білорусь
- 20. Білоруська модель „соціально-орієнтованої ринкової економіки” та наслідки її впровадження
- 21. Геополітичне становище та зовнішня політика Республіки Білорусь.
- 22. Традиції державотворення на терені Молдови
- 23. Формування сучасної політико-правової системи в Республіці Молдова
- 24. Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її розв’язання.
- Особливості історичної долі й етногенезу народів Закавказзя.
- Порівняльна характеристика політико-правових систем Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- Сучасний економічний розвиток республік Закавказзя: проблеми і перспективи.
- Етно-демографічна ситуація, культура та релігія в державах Закавказзя.
- 30. Геополітичне середовище і геополітична орієнтація Азербайджану, Вірменії та Грузії
- Зовнішня політика Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- 32. Проблема Нагірного Карабаху та шляхи її розв’язання
- 33. Особливості державного устрою й територіально-адміністративного поділу Республіки Грузія
- "Революція троянд" в Грузії: причини й наслідки.
- 35. Етнічні конфлікти в Грузії і шляхи їхнього розв’язання
- Природно-ресурсний потенціал держав Центральноазійського регіону.
- 1. Республіка Казахстан: загальні відомості
- Особливості історичної долі й етногенезу центральноазійських незалежних держав.
- 38. Політико-правові системи центральноазійських республік: порівняльний аналіз.
- Клани в республіках Центральної Азії та їх роль в суспільно-політичному житті
- Основні напрями та особливості сучасного економічного розвитку держав Центральноазійського регіону.
- Етно-демографічна ситуація в країнах Центральноазійського регіону.
- 42. Культура та релігія народів регіону Центральна Азія
- 44. Проблеми національної безпеки і зовнішня політика Казахстану
- 45. Геополітичне оточення та зовнішня політика Узбекистану
- Зовнішня політика Киргизстану, Таджикистану й Туркменистану
- 47. Громадянська війна в Таджикистані (1992-1997) й проблема збереження його територіальної цілісності
- "Тюльпанова революція" 2005 р. В Киргизстані: причини й наслідки.
- 52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- 53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- 54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- 55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- 56. Водні та земельні ресурси Європи.
- 57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- 59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- 1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- 2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- 64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- 65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- 67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 69. Зовнішня політика Великої Британії.
- 70. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 71. Федеративний устрій Канади.
- 72. Співдружність Націй
- 73. Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 74. Створення і конституція сша.
- 75. Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 76. Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 77. Державний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- 79. Економічний потенціал фрн.
- 80. Зовнішня політика фрн.
- 81. Державний лад Швейцарії.
- 82. Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 83. Економічний потенціал Франції.
- 84. П’ята республіка у Франції.
- 85. Специфіка державного устрою Французької Республіки
- 86. Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 87. Політична система Італійської Республіки
- 88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- 89. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- 90. Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 91. Країнознавча характеристика Ісландії.
- 92. Економічний потенціал Норвегії
- 93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- 94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- 96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- 97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- 98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- 100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.