91. Країнознавча характеристика Ісландії.

Столиця — Рейк'явік (112 490)

Рік здобуття незалежності — 1944

Загальна площа (кв. км) — 102 819

Чисельність населення (осіб) — 279 384

Валюта — 1 ісландська крона (Ікг) = 100 аурів

ВНП ($ США на душу населення) — 24 800

Мови — ісландська (офіційна)

Етнічні групи: ісландці (96,3%), решта — європейські меншини

Релігійний склад населення: протестанти-лютерани (93%), інші протестанти, католики та ін. (1%)

Це країна опівнічного сонця. У її північних районах, розташованих у Північного полярного кола, сонце взагалі ніколи не заходить. Великий острів Ісландія перебуває в північній частині Атлантичного океану, у полярного кола. Він вилучений від материкової Європи майже на 1000 км, а від Північної Америки — на 1750 м.

Історія

Ісландію відкрили ірландці ще до 800 р. н. є., але довгий час острів був незаселений. З 874 р. тут почали селити­ся вікінги та ірландці. Початковий етап колонізації острова тривав до 930 рр. Вікінги заснували столицю — Рейк'я­вік. Близько 1000 р. було запроваджено християнст­во. У 1262 — 1264 рр. Ісландія потрапила під контроль Норвегії через те, що феодальна знать не могла поро­зумітися. У 1380 р. Данія підпорядкувала собі Норвегію разом з Ісландією. 1874 р. приніс країні конституцію та обмежену автономію, 1904 р. — повну автономію у внутрішніх справах, а 1918 р. — незалежність, але у вигляді королівства з персональною унією. Король Данії си­дів на двох тронах одночасно — власне дамському та ісландському. Так тривало до грудня 1943 р., коли термін дії

унії закінчився. У травні 1944 р. було проведено референдум, під час якого населення висловилося за припинення унії, а вже 17 червня Ісландія стала не­залежною республікою, тоді ж прийня­ли чинну конституцію. Першим прези­дентом став Свейн Бйорнссон. Протя­гом Другої світової війни країна віді­гравала роль бази антигітлерівської ко­аліції. Країна вступила до ООН і НАТО в 1949 р. У 1952-1968 рр. президентом був Асґейр Асґейрссон, у 1968—1980 рр. - Кристіан Елдьярн. Періодично між Ісландією, з одного боку, та Великою Британією, Німеччи­ною і деякими іншими країнами — з другого погіршувалися відносини. При­чиною тому була риба тріска у водах навколо острова. У 1980 р. жінка (Вігдіс Фіннбоґадоттір) стала першим президентом країни в історії Західної Європи. З 1 серпня 1996 р. прези­дент — Олафур Рагнар Ґримссон.

Ісландія — республіка. У країні діє конституція, прийнята в 1944 р. Главою держави є президент, а законодавчим органом — парламент (альтинг). Виконавчу владу здійснює уряд. Провідні політичні партії — Партія незалежності й Прогресивна. Адміністративно країна складається з 23 округів, які діляться на громади.

Природно-ресурсний потенціал

Ширина острова становить близько 460 км, протяжність із півночі на пів­день — 280 км. Ісландія — острів майже 200 вул­канів. Більшість із них — згаслі, але є й діючі. Вулкан Гекла сягає висоти 1491 м. Ісландія — це й країна гейзерів та га­рячих джерел, їх тут безліч. Береги вельми розчленовані фіордами. Терито­рія країни — вулканічне плато з верши­нами, що інколи перевищують 2 тис. м. Найвища точка — вулкан Гваннадаль-схнукюр (2119 м) на південному сході країни. Часті землетруси. Рослинність — мохи та лишайники, трапляються ок­ремі березові гаї.

Клімат — субарктичний, морський. Річна кількість опадів 500 — 4000 мм, середньомісячна — 94 мм. Отже, літо — холодне й похмуре, зими — м'які. На клімат острова сильно впливає тепла течія Ґольфстрим.

Мінеральні ресурси: лігніти, торф, сірка, ісландський шпат, мінеральні джерела.

Економіка

Рибальство та сільське господарство. рибальство забез­печує 75% національного доходу краї­ни. За загальним обсягом вилову риби країна посідає восьме міс­це у світі, в розрахунку на душу насе­лення — перше. В аграрному секторі зайнято близько 5% робочої сили. Ви­рощують кормові трави, а в теплицях — овочі. Рослинництво у відкри­тому ґрунті практично відсутнє, за ви­нятком картоплярства. ⁶/₇ території краї­ни непридатні для ведення сільського господарства. Лише 1% території оброб­ляється. На узбережних пасовищах — вівчарство. Тваринництво має м'ясо-вовнове та молочне спрямування.

Промисловість. Гідроелектростанції забезпечують 94% виробницива електро­енергії, геотермальні — 6%. Внутрішнє, тепло Землі використовується також для опалення житлових будинків і теп­лиць. Є підприємства легкої та харчової промисловості, чорної та кольорової ме­талургії, а також хімічні, металооброб­ні, суднобудівні та судноремонтні.

Транспорт. Залізниць немає, довжи­на автошляхів — понад 12 тис. км. Є невеликий морський торговельний флот. Головні морські порти — Рейк'явік, Акюрейрі, Кеблавік. Міжнародні аеро­порти — у столиці та Кеблавіку.

Зовнішня торгівля. Основні експорт­ні товари — риба й морепродукти (75% надходжень від експорту), алюміній (з довозного глинозему), ферокремній, продукція вівчарства. #

Імпортують нафту й нафтопродукти, судна, деревину, зернові, продукцію ма­шинобудування, папір, вугілля, транс­портні засоби, цемент, продовольство.

Головні зовнішньоторговельні парт­нери — Велика Британія, Німеччина і США; частка країн ЄС в експорті — 70%, імпорті - 50%.