Зовнішня політика Киргизстану, Таджикистану й Туркменистану
Киргизстан
Акаєву вдалося створити власній державі імідж найдемократичнішого режиму серед пострадянських держав Середньої Азії. Це дозволило залучити підтримку міжнародних фінансових інституцій з метою досягнення макроекономічної стабільності і економічного зростання. Зовнішня політика Акаєва зорієнтована на поглиблення інтеграції у рамках СНД, при одночасній підтримці добрих стосунків з країнами Заходу.
Концепція зовнішньої політики
Дана концепція є політичним документом, що визначає основні цілі і стратегію Киргизськой Республіки (КР) в області зовнішньої політики, а також механізми її здійснення на середньострокову перспективу.
Зовнішня політика Киргизськой Республіки заснована на положеннях Конституції, Декларації про державну незалежність, нормах міжнародного права, прихильності цілям і принципам ООН і ОБСЄ. Будучи органічним продовженням внутрішньої політики, зовнішня політика Киргизстана відображає консолідовані інтереси багатонаціонального, поліконфессионального народу республіки і направлена на забезпечення і захист державного суверенітету, формування сприятливих зовнішніх умов для здійснення економічних і політичних перетворень демократичної орієнтації.
Киргизстан в світовій спільноті
Киргизстан - держава центрально-азіатського регіону, місцерозташування якого має важливе геополітичне і геоекономічне значення як моста, що пов'язує, між Заходом і Сходом, а також Північчю і Півднем.
В даний час Киргизстан політично, економічно, етноїсторічеські, в тимчасовому і просторовому вимірюванні знаходиться між комуністичним минулим і демократичним майбутнім. Цей період класифікується як посткомуністичне суспільство.
Киргизстан, як і інші держави Центральної Азії, є місцем сходження чотирьох культурно-цивілізаційних пластів: європейського, опосередкованого через Росію, арабо-мусульманського, персидського і китайського.
Це обставина, з одного боку, створює сприятливі передумови для розвитку двосторонньої і багатобічної співпраці на різних напрямах, а з іншої - обумовлює необхідність проведення гнучкої і збалансованої зовнішньої політики.
Киргизстан активно розвиває дипломатичні і інші відносини з більшістю держав миру. Практичну спрямованість і осмислений зміст приймає співпраця країни з міжнародними глобальними і регіональними організаціями. Збагачується і набуває цільового призначення і системного забезпечення зовнішньополітична діяльність Киргизськой Республіки.
I. Пріоритети зовнішньої політики
Забезпечення національних інтересів політичними і дипломатичними засобами складає основу зовнішньої політики. Відповідно до цього виділяються наступні пріоритети:
• забезпечення і захист суверенітету і територіальної цілісності;
• формування сприятливих зовнішніх умов для здійснення економічних і демократичних реформ;
• захист має рацію, свобод і інтересів громадян Киргизстана.
Реалізація національних інтересів Киргизстана забезпечується, головним чином, розвитком дружніх, взаємовигідних відносин з сусідами, провідними державами і інтеграційними об'єднаннями світової спільноти.
У здійсненні зовнішньої політики, направленої на забезпечення національних інтересів, Киргизстан визначає наступні
основні завдання: • зміцнення стабільності і безпеки в регіоні
• розвиток добросусідських відносин з суміжними державами і поглиблення інтеграційних процесів в Центральній Азії;
• сприяння зміцненню СНД, реалізації економічного і політичного потенціалу Співдружності;
• зміцнення дружніх зв'язків з високорозвинутими країнами Заходу і Сходу;
• розвиток співпраці з організаціями системи ООН, її спеціалізованими установами, регіональними міжнародними організаціями, фінансовими і економічними інститутами.
• зміцнення співпраці з країнами, що розвиваються, і країнами перехідного періоду.
II. Інструментарій зовнішньої політики
2.1 Важливим інструментом здійснення зовнішньої політики є двостороння дипломатія. При цьому об'єктивною необхідністю є диференційований підхід у виборі найбільш перспективних напрямів, що відповідають особливостям культурно-цивілізаційного, этно-історичного, геополітичного, геоекономічного положення країни і що дозволяють з максимальною ефективністю реалізувати національні інтереси Киргизськой Республіки.
Центрально-азіатський регіон є пріоритетним з погляду забезпечення територіальної цілісності Киргизськой Республіки, безпеки і економічного розвитку.
Виключно велике значення для Киргизстана, що здійснює складні економічні і політичні перетворення, має зміцнення співпраці з демократичними, розвиненими державами світової спільноти.
Киргизстан і великі держави
Навколо Росії сформувалася "євразійська цивілізація", як геополітичне, економічне, культурне, духовне, і лінгвістичний простір, частиною якого є Киргизстан. Взаємопроникнення інтересів Киргизстана і Росії зумовлює високий рівень політичної співпраці.
Зміцнення військово-політичної взаємодії з РФ є важливою умовою забезпечення безпеки країни. З Росією також пов'язані життєві інтереси в області економіки. Все це обумовлює необхідність будівництва відносин стратегічного партнерства з цією країною.
Відносини з Китайською Народною Республікою - найважливіший аспект зовнішньої політики Киргизстана. Пріоритетне місце Китаю визначається його зростаючою вагою в світових і регіональних справах, значним економічним і демографічним потенціалом, а також безпосередньою близькістю до Киргизстану.
Розвиток добросусідських відносин з цією країною є необхідним компонентом забезпечення безпеки, важливою умовою розвитку комунікацій в південному і східному напрямах, а також взаємовигідної торговельно-економічної співпраці.
Значущість Сполучених Штатів Америки як одного з найбільш впливових центрів світового порядку а також зростаюча активність США в регіональних справах виводять цю країну на одне з перших місць серед пріоритетів зовнішньої політики Киргизстана.
Розвиток взаємовигідних відносин з США здатний сприяти таким, що проводиться в Киргизстане соціально-економічним і демократичним перетворенням. Важливим завданням є забезпечення балансу між політичною і економічною складовими двосторонніх відносин шляхом активізації
співпраці з США в торговельно-економічній сфері.
Інтересам Киргизстана відповідає розвиток дружніх збалансованих відносин з цими державами, присутність яких в регіоні найвідчутніше.
Киргизстан і суміжні країни
Стан відносин з суміжними країнами є найважливішим чинником, що визначає безпеку в регіоні і в країні, нормальне функціонування економіки Киргизстана, перспективи здійснення реформ, можливість виходу до світової і континентальної інфраструктури комунікацій.
Це обумовлює необхідність підтримки і розвитку з країнами регіону дружніх відносин на основі взаєморозуміння, взаємовигідної співпраці і знаходження балансу інтересів.
В зв'язку з цим стратегічним завданням є поглиблення регіональної економічної інтеграції (в рамках ЦАЕС) на основі збалансованої взаємозалежності і формування відносин взаємовигідного використання природних ресурсів країн регіону.
Локалізація вогнищ напруженості і вживання превентивних заходів, направлених на запобігання їх виникненню, є довгостроковим завданням. Для її вирішення можуть бути використані, перш за все, двосторонні і регіональні механізми, а також багатобічні структури безпеки на регіональному і глобальному рівнях (СНД, ОБСЄ, ОЇК, ООН).
Інтересам забезпечення стабільності і безпеки відповідає підтримка дружніх відносин з Іраном і Пакистаном, заснованих на взаєморозумінні і взаємній пошані вибраного шляху розвитку.
СНД дозволило побудувати достовірно міждержавні відносини на якісно новому рівні, а також сприяло об'єднанню зусиль для протистояння сумісним погрозам в області безпеки. Співдружність також сприяла збереженню загального освітньо-культурного і інформаційного простору.
Розвиток торговельно-економічних зв'язків в рамках СНД є найважливішою передумовою виходу з глибокої кризи і включення в світове господарство на прийнятних і адекватних потенціалу нових незалежних держав умовах.
Враховуючи загальні для всіх країн СНД потреби в інвестиціях, технологіях і управлінському досвіді, представляється актуальним пошук об'єднуючих моделей економічного співробітництва.
Довгостроковим інтересам Киргизстана відповідає поетапне формування спільного ринку товарів, послуг, капіталу і робочої сили на просторі СНД.
На користь Киргизстана також збереження і зміцнення науково-технічної і культурної співпраці з країнами СНД.
Актуальним завданням є налагодження взаємодії в боротьбі із злочинністю, наркобізнесом, надання правової допомоги в кримінальних і цивільних справах і вирішенні проблем біженців.
Важливим завданням є зміцнення єдиного військово-стратегічного простору і механізмів колективної безпеки.
Киргизстан і розвинені в економічних відносинах демократії
Розвиток відносин Киргизстана з європейськими країнами відкриває шлях до інтеграції в співтовариство розвинених, демократичних держав. Реалізація цього завдання може здійснюватися по каналах двосторонньої і багатобічної дипломатії.
Важливою є участь в загальноєвропейському процесі, зокрема, в ОБСЄ в цілях стабілізації економіки, протидії транснаціональним погрозам і зміцнення регіональної безпеки.
Наповнення конкретним змістом двосторонніх відносин, що складаються, із Західною Європою і її інститутами (ЄС, КЕС, ЦЕ, ЕКЕ) повинне бути орієнтоване на рішення задач внутрішнього розвитку Киргизстана.
У двосторонніх відносинах на європейському напрямі політики Киргизстана пріоритетне значення має поглиблення зв'язків з Німеччиною, Францією, Швейцарією, Великобританією і Туреччиною. Вимагає активізації розвиток
відносин з країнами Східної Європи.
Таджикистан
Основні принципи зовнішньої політики Республіки Таджикистан, закріплені законодавчо: забезпечення суверенітету, незалежності і територіальної цілісності країни; позитивний нейтралітет і неучасть у військових блоках; підтримка дружніх відносин зі всіма країнами; відмова від виробництва, розміщення і застосування ядерної зброї.
Республіка Таджикистан - співзасновник і член Співдружності незалежних держав (з грудня 1991 року); член Організації Об'єднаних Націй і її спеціалізованих установ; член Організації економічного співробітництва; член Організації ісламської конференції; член Міжнародного валютного фонду. Таджикистан (з лютого 1993 року) країна - одержувач допомоги за Програмою розвитку ООН. Угоди про співпрацю в здійсненні економічних, соціальних і культурних програм поміщені урядом Республіки з розділом ісмаїлітов принцом Карімом Ага-ханом IV, що відвідав Таджикистан в 1995 і 1998 роках.
Республіка Таджикистан встановила дипломатичні відносини зі всіма постійними членами Ради Безпеки ООН, а також з ФРН, Афганістаном, Іраном, Туреччиною, Пакистаном, Індією, Саудівською Аравією, Лівією і іншими країнами. З лютого 1993 року в Душанбе функціонує постійне представництво ООН.
У травні 1992 року Республіка Таджикистан підписала Договір про колективну безпеку Співдружності незалежних держав. Відповідно до рішень, прийнятих на зустрічах глав держав СНД, в Таджикистані знаходяться коаліційні сили країн Співдружності по підтримці миру, основу яких складає військовий контингент Російської Федерації (що доукомплектував таджікистанськімі військовослужбовцями).
25 травня 1993 року в Москві був підписаний Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між Республікою Таджикистан і Російською Федерацією. Дружні відносини склалися у Таджикистану з незалежними державами Центральної Азії.
Спільно з Російською Федерацією, Казахстаном і Киргизією, Таджикистан проводить політику, направлену на врегулювання прикордонних питань з КНР і скорочення озброєних сил в прикордонних районах. Таджикистан визнає уряд КНР єдиною законною владою на всій території Китаю, включаючи Тайвань. Підписані угоди про співпрацю між Таджикистаном і КНР.
Таджикистан робить зусилля по нормалізації відносин з Афганістаном (з яким Республіка має загальну межу протяжністю в 1300 км.); по припиненню нападів на прикордонні застави і інших озброєних акцій, які проводяться з афганської території; по припиненню незаконного ввезення до Таджикистану зброї і наркотиків з Афганістану.
Участь в Організації економічного співробітництва сприяє розвитку зв'язків Таджикистану з Іраном, Пакистаном і Туреччиною. Таджикистаном підписані з цими країнами угоди про співпрацю в області економіки, культури, освіти, науки і в інших сферах.
Угоди про взаємовигідну співпрацю підписані між Таджикистаном і Індією.
Туркменистан
Нейтральный статус Туркменистан открывает широкие возможности для проведения им своей миролюбивой внешней политики, активной, позитивной линии в развитии мирных, дружественных связей с зарубежными партнерами на принципах равноправия, взаимоуважения, взаимовыгоды и невмешательства во внутренние дела других государств.
Основними завданнями зовнішньої політики Туркменістану є:
- збереження і зміцнення державного суверенітету Туркменістану, зростання його ролі і значення в системі міжнародних відносин;
- створення максимально сприятливих зовнішньополітичних умов для внутрішнього розвитку держави;
- відстоювання і реалізація національних інтересів Туркменістану всіма формами контактів, що склалися в міжнародній практиці;
- забезпечення безпеки Туркменістану політичними, дипломатичними засобами;
- розвиток конструктивної взаємовигідної співпраці зі всіма зарубіжними партнерами на основі рівноправ'я і взаємоповажає;
- забезпечення повної відповідності зовнішньополітичних дій Туркменістану міжнародному праву і Статуту ООН.
Згідно дефініціям, що існують в міжнародному праві, нейтралітет Туркменістану є:
за походженням – визнаним, що підтверджується резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Постійний нейтралітет Туркменістану» (12 грудня 1995 р.), декларацією Ісламабаду за підсумками третьої зустрічі глав держав і урядів країн Організації Економічного Співробітництва (15 березня 1995 р.), Завершальним документом 11-ої конференції розділів держав і урядів країн Руху неприєднання (20 жовтня 1995 р., Картахена, Колумбія);
формою – постійним, тобто не обмеженим в часі і таким, що діє як в мирне так і у військовий час;
за змістом – позитивним або конструктивним, що подразумеваєт активну позицію держави в питаннях підтримки миру і стабільності, розвитку відносин дружби і співпраці між державами.
При формуванні Концепції своєї зовнішньої політики Туркменістан виходить з тієї об'єктивної обставини, що зі всіма без виключення державами Туркменістан розвиває цивілізовані зв'язки, ні з однією із зарубіжних держав він не має ворожих відношень, нікому не пред'являє територіальних претензій і ніхто не пред'являє територіальних претензій до нього. Реалізація зовнішньополітичних завдань Туркменістану ні в чому не може ущемляти інтереси інших держав або загрожувати їх безпеці.Туркменістан відкритий для всіх форм конструктивної міжнародної співпраці.
Туркменістан як державу-член ООН визнає її пріоритет в рішення будь-яких вхідних в її компетенцію питань. Ухвалення Туркменістаном статусу постійного нейтралітету не зачіпає виконання зобов'язань, витікаючих із Статуту ООН, і сприятиме досягненню мети Організації Об'єднаних Націй.
Виходячи з розуміння особливого міжнародно-правового статусу Туркменістану як нейтральної держави, справжня Концепція підтверджує його міжнародні зобов'язання в цій якості і визначає політичні, економічні і гуманітарні аспекти його реалізації.
- Питання на іспит з країнознавства
- Західна Європа та Північна Америка
- Проголошення Російської імперії та входження до її складу теренів, що складають основу територій країн Співдружності Незалежних Держав.
- Розпад Російської імперії та національне самовизначення народів імперії.
- Утворення срср і проблема суверенітету союзних республік.
- Передумови утворення Співдружності Незалежних Держав.
- Етапи становлення – конспект
- Функції снд
- 8. Інтеграційні об’єднання на терені Співдружності Незалежних Держав.
- 9. Створення та діяльнність гууам-гуам.
- 10. Природно-ресурсний потенціал та адмінистративно-територіальний поділ Російської Федерації.
- Середня тривалість життя – 65,3 роки (2003 р.).
- Основні етапи історії Росії: короткий огляд.
- 12. Державно-політичний устрій Російської Федерації
- 13. Геополітичне середовище та зовнішня політика Росії.
- Розвиток українсько-російських міждержавних відносин на сучасному етапі
- 15. Особливості соціально-економічного розвитку рф.
- 16. Етно-демографічна ситуація, культура та релігійне життя в Російській Федерації
- 17. Війни в Чечні, їх вплив на суспільно-політичне та економічне життя Російської Федерації
- 18. Особливості історичного розвитку Білорусі
- 19. Політико-правова система і політичні процеси в Республіці Білорусь
- 20. Білоруська модель „соціально-орієнтованої ринкової економіки” та наслідки її впровадження
- 21. Геополітичне становище та зовнішня політика Республіки Білорусь.
- 22. Традиції державотворення на терені Молдови
- 23. Формування сучасної політико-правової системи в Республіці Молдова
- 24. Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її розв’язання.
- Особливості історичної долі й етногенезу народів Закавказзя.
- Порівняльна характеристика політико-правових систем Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- Сучасний економічний розвиток республік Закавказзя: проблеми і перспективи.
- Етно-демографічна ситуація, культура та релігія в державах Закавказзя.
- 30. Геополітичне середовище і геополітична орієнтація Азербайджану, Вірменії та Грузії
- Зовнішня політика Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- 32. Проблема Нагірного Карабаху та шляхи її розв’язання
- 33. Особливості державного устрою й територіально-адміністративного поділу Республіки Грузія
- "Революція троянд" в Грузії: причини й наслідки.
- 35. Етнічні конфлікти в Грузії і шляхи їхнього розв’язання
- Природно-ресурсний потенціал держав Центральноазійського регіону.
- 1. Республіка Казахстан: загальні відомості
- Особливості історичної долі й етногенезу центральноазійських незалежних держав.
- 38. Політико-правові системи центральноазійських республік: порівняльний аналіз.
- Клани в республіках Центральної Азії та їх роль в суспільно-політичному житті
- Основні напрями та особливості сучасного економічного розвитку держав Центральноазійського регіону.
- Етно-демографічна ситуація в країнах Центральноазійського регіону.
- 42. Культура та релігія народів регіону Центральна Азія
- 44. Проблеми національної безпеки і зовнішня політика Казахстану
- 45. Геополітичне оточення та зовнішня політика Узбекистану
- Зовнішня політика Киргизстану, Таджикистану й Туркменистану
- 47. Громадянська війна в Таджикистані (1992-1997) й проблема збереження його територіальної цілісності
- "Тюльпанова революція" 2005 р. В Киргизстані: причини й наслідки.
- 52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- 53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- 54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- 55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- 56. Водні та земельні ресурси Європи.
- 57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- 58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- 59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- 60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- 61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- 62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- 63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- 1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- 2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- 64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- 65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- 67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- 68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- 69. Зовнішня політика Великої Британії.
- 70. Країнознавча характеристика Ірландії.
- 71. Федеративний устрій Канади.
- 72. Співдружність Націй
- 73. Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- 74. Створення і конституція сша.
- 75. Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- 76. Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- 77. Державний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- 79. Економічний потенціал фрн.
- 80. Зовнішня політика фрн.
- 81. Державний лад Швейцарії.
- 82. Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- 83. Економічний потенціал Франції.
- 84. П’ята республіка у Франції.
- 85. Специфіка державного устрою Французької Республіки
- 86. Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- 87. Політична система Італійської Республіки
- 88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- 89. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- 90. Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- 91. Країнознавча характеристика Ісландії.
- 92. Економічний потенціал Норвегії
- 93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- 94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- 96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- 97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- 98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- 100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.