Створення стратегічних альянсів: світовий досвід та українські реалії

Стратегічними альянсами називаються угоди про співробітництво між фірмами, що йдуть далі звичайних боргових операцій, але не доводять справу до злиття фірм.

Стратегічні альянси можуть допомогти фірмам у галузях із глобальною конкуренцією зміцнити свої позиції, не втрачаючи незалежності.

Компанії вступають в альянси з декількох стратегічно важливих міркувань. Три найважливіші з них: досягнення економії на масштабах виробництва й/або маркетингу, заповнення недоліків у знаннях з техніки й виробництва, а також одержання доступу на ринок.

Альянси часто використовують аутсайдери, щоб відповідати місцевому законодавству про національну приналежність фірми, а союзники можуть спільно використати дилерську мережу й мережу розподілу, тим самим зміцнюючи свій доступ до споживача. Крім того, альянси впливають на конкуренцію: вони не тільки можуть компенсувати невиграшні моменти в конкуренції, але можуть також привести до того, що компанії, які об'єдналися, направлять свої зусилля більшою мірою проти загальних конкурентів, ніж один проти одного.

Недоліки: ефективна координація між незалежними компаніями, які мають різну мотивацію й, можливо, суперечливі цілі, є складним завданням, що потребує численних зустрічей, великої кількості людей, щоб визначити, що необхідно розділити, що залишити у своїй власності і в якому вигляді угода буде діяти. Також мовний і культурний бар'єри. Витрати часу, який потрібен менеджерам фірм на зустрічі, досягнення взаємної довіри.

Дослідження української бізнесової практики показують, що в останні роки все частіше вітчизняні компанії стають учасниками стратегічних альянсів. Підприємства деяких галузей вже мають значний досвід укладання альянсів, в інших секторах економіки альянси тільки-но з’являються і компанії лише починають освоювати можливості спільної діяльності. Як показує світовий досвід, підприємства деяких галузей більш схильні до формування стратегічних альянсів. Найбільша кількість альянсів зарубіжними компаніями формується у автомобілебудівній, авіаційній, фармацевтичній галузях, галузі телекомунікацій та інформаційних технологій. Найбільш поширені альянси вітчизняних підприємств у машинобудівній, металургійній, автомобілебудівній, фармацевтичній та фінансовій галузях економіки України.

Наприклад: В 2003 році перший альянс в сфері виробництва металургійної продукції був укладений корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» та швейцарською компанією Duferco. В межах даного альянсу Duferco взяла на себе зобов’язання по реалізації металопродукції з підконтрольних ІСД металургійних комбінатів. Умовами угоди передбачена спільна участь у модернізації Алчевського металургійного комбінату, створення спільної системи логістики та збуту продукції, а також технічної підтримки та фінансування. Така широкомасштабна програма співпраці була розроблена на основі попереднього досвіду спільної діяльності, що тривала протягом семі років до формування стратегічного альянсу.

Отже, на теперішній час у металургійній галузі сформовані альянси міжнародного характеру, метою українських підприємств в яких є вихід на нові ринки та ефективна конкуренція на них.