Особливості ризиків дестабілізації української економіки

Св фін криза наклалася в Україні на фазу посилення внутрішньої політичної кризи та викликала різке загострення структурних диспропорцій національної економіки, вивела на поверхню недієздатність моделі економічного зростання, яка встановилася у попередні роки. Йдеться про:

• надмірну частку споживання та недостатні обсяги нагромадження в умовах нерозвиненості внутрішнього ринку, що призвело до необхідності покриття надлишку внутрішнього попиту за рахунок випереджаючого зростання імпорту, а відтак – стабільного погіршення сальдо зовнішньої торгівлі та ризиків валютної дестабілізації;

• інституційну нерозвиненість фінансової системи та вузькість механізмів рефінансування банківської системи, що обумовило активний вихід комерційних банків на зовнішні ринки запозичень;

• несприятливі умови для довгострокового інвестування, що обумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та якнайшвидшим обігом коштів;

• концентрацію експортної спеціалізації України на невеликій кількості товарних груп, високу зал-ть ек динаміки та фін становища від кон’юнктури зовн ринків.

2. Підґрунтя наростання макрофінансової нестабільності в Україні було посилено некоректними заходами ек політики у 2008 році, а саме

- збереженням високого рівня фіскального вилучення коштів на потреби споживання;

- суттєвим збільшенням соціальних видатків бюджету на тлі наростання кризових явищ у світовій економіці, затягуванням запровадження дієвих заходів щодо регулювання зовнішніх запозичень вітчизняних суб’єктів господарювання;

- прийняттям рішення про офіційну ревальвацію гривні та відхід НБУ від протидії надмірному подорожчанню гривні;

- «заморожування» суттєвої частини коштів на єдиному казначейському рахунку, що вело до поточної демонетизації економіки при формуванні ризикованого інфляційного монетарного «навісу».

3. Експортоорієнтована модель економічного зростання з переважанням низькотехнологічного експорту виявилась вразливою щодо спалаху св кризи і раптових змін кон’юнктури на св ринках. Девальвації гривні виявилася неефективною.

4. Негативні зовн чинники було посилено зниженням вн попиту на продукцію вітчизняної промисловості з боку як населення, так і державного та приватного секторів. Це було викликано як посиленням інфляційних процесів, так і сповільненням приросту доходів, утрудненням залучення кредитних коштів, падінням платоспроможності підприємств.

5.Вплив зовн чинника спричинив загострення вн дисбалансів вітчизняної банківської системи, які накопичувалися впродовж останніх років. Виявились обмежена ефективність монетарних засобів НБУ та нестача дієвих інструментів монетарного та курсового регулювання. Адекватні заходи часто застосовувалися з запізненням, а відсутність чітко окресленої програми антикризових дій посилювала недовіру до НБУ і живила розгортання спекулятивних настроїв.

6.Ефект кризи на соціальну політику, становище соціальної сфери, рівень та якість життя населення почав набувати відчутного прояву лише в останні місяці 2008 року, а вплив кризових явищ на становище з фінансуванням соціальних статей Державного бюджету виявився значною мірою відтермінованим на перший квартал 2009 р. У зв’язку з тим, що показники основних державних соціальних гарантій в Державному бюджеті на 2009 рік “заморожено” на рівні листопада-грудня минулого року, слід констатувати зменшення рівня соц забезпечення населення в реальному вимірі.

7. Криза отримала регіональний вимір. Найб падіння відзначено в східних регіонах України, де переважно сконцентровані підприємства металургії, машинобудування та хімічної промисловості, які найбільше постраждали від кризи. У грудні 2008 р. обсяг промислового виробництва в Дніпропетровській області був на 38,3 % меншим, ніж рік тому, в Донецькій – на 36,2 %, Запорізькій – на 31,6 %, Луганській - 25,6 %. Це, а також висока питома вага монофункціональних міст та районів в цих регіонах, відсутність потенційних можливостей та досвіду розвитку альтернативних видів економічної діяльності, відсутність традицій «заробітчанства» сприяють «консервації» кризової ситуації в цих регіонах.