Сучасні особливості співробітництва України в межах гуам

Основними ознаками економічної співпраці між країнами членами

ГУАМ є:

• повільність динаміки товарної торгівлі та обмеженість

внутрішньоблокової торгівлі, на яку припадає менше 5% загального експорту країн"членів;

• вузькість спеціалізації взаємної торгівлі, що пов’язано із значною різницею у структурі промисловості, сільського господарства, інституційного середовища та споживчих пріоритетах в країнах"учасницях ГУАМ

• низький рівень внутрішньогалузевої торгівлі

• практично відсутня інвестиційна складова економічного співробітництва, особливо з боку України – найпотужнішого економічного партнера.

• низька активність у наданні зовнішньоекономічних

послуг між країнами ГУАМ. Зокрема, у структурі українського експорту послуг на країни ГУАМ припадає менше 2%,а частка імпортованих Україною послуг з країн ГУАМ має стійку тенденцію до зниження. Відсутність значної практики надання послуг підкреслює слабкість напрацьованого потенціалу реалізації транзитних коридорів через країни ГУАМ;

• повільність розв’язання проблем енергетичної незалежності (за винятком Азербайджану) та зниження енергомісткості продукції, висока енерговитратність виробництва якої обмежує конкурентоспроможність продукції і на зовнішніх, і на внутрішніх ринках.

Загалом, низька якість та динаміка зовнішньоекономічного співробітництва значною мірою зумовлюється відсутністю цілеспрямованих економічних стратегій розвитку країн у контексті міжрегіональних інтеграційних процесів. Чому перешкоджають виклики системного, глобального характеру,до яких на сьогодні належать:

• закріплення регіону як об’єкта геополітики США, ЄС та РФ, жорстке протистояння яких обмежує самостійні дії країн-учасниць ГУАМ у реалізації довгострокових стратегій зовнішньої регіональної політики;

• збереження внутрішньополітичної нестабільності в країнах, особливо в Україні, що може закріпити економічну нестабільність і повільність соціально"економічних реформ;

• загострення територіальних проблем, що зберігатиме домінування в зовнішній політиці питань безпеки та цілісності країн, а не потенційні економічні проекти в рамках ГУАМ;

• посилення конкуренції з боку інших країн, особливо РФ та країн Азії, виробники яких витісняють національних виробників ГУАМ і з власних та інших зовнішніх ринків,і з внутрішніх ринків самого блоку.

А тому для посилення економічної складової інтеграції в рамках ГУАМ потрібно розробити й запропонувати концепцію та стратегію економічного співробітництва, в основу якої має бути покладено конкретизовані національні інтереси країн"учасників.

Концептуальним завданням є збалансування стратегічних та локальних сфер співробітництва, що дозволило б сконцентрувати зусилля на відповідних економічних проектах у тих секторах, де країни мають досить сформовану базу –у сільському господарстві та харчовій промисловості, рекреаційній сфері, електроенергетиці та транспорті. А одним із базових індикаторів, що відображатиме реальні зрушення в напрямі поглиблення економічного співробітництва, має слугувати рівень вкладних прямих та портфельних інвестицій. Практичною метою розширення економічного співробітництва на наступні 3–5 років має стати в першу чергу, істотне зростання обсягів спільного інвестування а також нарощування частки внутрішньої торгівлі до рівня 6–8% від загального товарообороту країн ГУАМ.