Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка

Зовнішньоторговельна діяльність країни враховується у вигляді платіжного балансу. Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну інформацію із зовнішньоторговельних операцій господарських суб'єктів країни і закордону за певний період (як правило, за рік). Вартісне вираження платіжного балансу відбиває співвідношення між вартістю, отриманою країною, і вартістю, вивезеною за її межі.

зовнішньоторговельної політики і управління державною заборгованістю.

Платіжний баланс має такі розділи:

• торговий баланс – фіксує всі торгові операції між країною і закордоном. Показує експортні доходи й імпортні витрати;

• баланс послуг – включає фрахт, виплату ліцензій, страхові, туристичні і брокерські послуги, чистий прибуток на інвестиції (відсотки і прибутки на закордонні активи господарських суб'єктів і громадян країни за відрахуванням прибутків іноземців на активи, якими вони володіють у даній країні);

• баланс переказів – фіксує безоплатні постачання товарів і допомоги у вигляді грошових переказів;

• баланс руху капіталу – фіксує купівлю/продаж активів (акції, облігації), тобто імпорт/експорт капіталу. Позитивне сальдо балансу руху капіталу означає притік капіталу, а негативне сальдо – відтік.

Рахунок поточних операцій включає торговий баланс і баланси послуг і переказів. Дефіцит рахунку поточних операцій поповнюється за рахунок чистого притоку капіталу. На розмір рахунку поточних операцій впливає темп економічного росту країни – збільшення темпу економічного росту викликає дефіцит рахунку поточних операцій. Сальдо рахунку поточних платежів відбиває чистий експорт країни.

Сальдо платіжного балансу є сума сальдо поточних рахунків і сальдо балансу руху капіталу. Активне сальдо платіжного балансу означає заборгованість закордону країні і веде до підвищення курсу національної валюти. Дефіцит/надлишок платіжного балансу впливає на валютні резерви країни і, отже, на пропозицію грошей. Відсутність впливу спостерігається тільки при змінному валютному курсі. Країна повинна рухатись до нульового сальдо платіжного балансу, для чого застосовуються такі заходи:

• валютні інтервенції;

• обмеження зовнішньоекономічних зв'язків;

• зміна внутрішньої фіскальної і грошово-кредитної політики;

• зміна валютного курсу.

У 2010 році дефіцит поточного рахунку зріс до 2.9 млрд. дол. США, що становило 2.1% від

ВВП (у 2009 році – 1.7 млрд. дол. США, або 1.5% від ВВП). Збільшення дефіциту стало наслідком

погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами, насамперед у ІІ половині року. Основними факторами цього було: 1) відновлення внутрішнього попиту та 2) зростання цін на енергоносії, що

знайшло відображення у випереджаючих темпах зростання імпорту товарів над експортом (35.4 і 29.0% відповідно). Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій сформувалось додатним (7.9 млрд. дол. США) на відміну від від’ємного в 2009 році (12.0 млрд. дол. США). Цей профіцит було забезпечено: 1) достатньо високими обсягами припливу прямих іноземних інвестицій (5.8 млрд. дол. США); 2) борговими залученнями державного сектору (5.1 млрд. дол. США) та 3) реального сектору (3.4 млрд. дол. США).

Експорт. У 2010 році експорт товарів зріс на 29.2% порівняно з попереднім роком та становив

52.2 млрд. дол. США. Зростання відбувалося за рахунок як цінового фактору (на 18.1%), так і нарощування фізичних обсягів поставок (на 9.7%)1. Насамперед це пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками МВФ, обсяги світової торгівлі в 2010 році зросли на 12.0% (після падіння на 10.7% у 2009 році)2.

Імпорт. У 2010 році в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 60.9 млрд. дол. США, що на 36.2% більше, ніж у минулому році. У 2010 році енергетичний імпорт становив 19.6 млрд. дол. США, що на 39.7% більше, ніж у попередньому році. Насамперед це було зумовлено зростанням ціни: газу – на 23%, нафти – на 29%, хоча фізичні обсяги поставок нафти та нафтопродуктів також зростали достатньо суттєво. Зазначимо, що питома вага енергоносіїв у структурі товарного імпорту сягнула 32.4% у 2010 році, тоді як у 2007 році вона становила лише 23.7%.