Міжнародне співробітництво України в енергетичній сфері

Недоліки співпраці України у даній сфері:1.Обмеженістьувласнихрозвіданихресурсахприродногогазу,нафти,а також ядерномупаливівласноговиробництва; 2. Відсутністьдиверсифікаціїджереленергетичнихпродуктів; 3. використання більшої частинипотужностейвласнихгідроресурсів; 4. високе техногенне навантаженнянанавколишнєсередовище; 5. незадовільний технічнийстанчастиниенергетичнихоб'єктів,у томучислісистемтранспортування енергетичнихпродуктів.Переваги:1.Достатнізапасивугіллята складовихядерногопалива:урану і цирконію; 2. Надлишковіпотужності длятранспортуваннягазу,нафтита експортуелектроенергії; 3. Вигіднегеографічнета геополітичнестановище; 4. Розвиненаінфраструктураенергетики; 5. Високопрофесійнийкадровийпотенціал.Територіальнерозташування, природніресурси і спадокпотужностейенергетичноїсистеми, якийзалишивсявідРадянського Союзу, роблятьУкраїнуекономічнопривабливимміжнародним партнером.

Україна – один з найбільших споживачів енергоресурсів Росії. Крім того,

наша держава є однією з найбільших держав-транзитерів російських

енергоносіїв. Тому Росія намагається бути одним з ключових гравців на

енергетичному ринку України.

Нині російська сторона проявляє активну зацікавленість у підприємствах українського енергетичного сектору задля відновлення “галузевого” принципу енергетичної політики.

Європейський Союз досі не став ключовим гравцем на українському енергетичному ринку, хоча Україна є учасником низки ініціатив ЄС усфері енергетики. Найважливіші з них: 1. Енергетична хартія, підписана 17 грудня 1991 року і ратифікована Україною 6 лютого 1998 року 2. Меморандум про порозуміння між Україною та ЄС у сфері енергетики 3. Спільна Заява за результатами Спільної міжнародної конференції ЄС–Україна щодо модернізації газотранспортної системи УкраїниЄвропейський Союз надав Україні бюджетну підтримку в розмірі 87 млн євро на реалізацію Енергетичної стратегії України

під час візиту 9 липня 2010 року до України Президент Європейської Ради Герман ванРомпей вкотре заявив про готовність ЄК надати макрофінансову допомогу Україні в розмірі до 610 млн євро - Частина цих коштів повинна піти на фінансування енергетичних проектів.

США завжди проявляли велику зацікавленість у присутності на енергетичному ринку України. Водночас особливістю енергетичної політики США на українському напрямку завжди було бажання домагатися виконання власних стратегічних завдань, часто без урахування українських інтересів.

Під час участі Президента України в саміті з питань ядерної безпеки у квітні 2010 року США досягли чергової мети – Україна прийняла рішення позбутися всіх запасів високозбагаченого урану до наступного саміту з цих питань, який відбудеться 2012 року.

Вивезення великої частини запасів передбачено вже 2010 року. Для виконання цієї мети США обіцяли необхідну технічну та фінансову допомогу. Йшлося також про те, що в Україну після переробки високозбагаченого урану буде частково поверненонизькозабагачений уран для його подальшого використання в наукових цілях.

Під час візиту до України 2 липня 2010 року Державний секретар США Гілларі Клінтон заявила, зокрема, що великий обсяг американських інвестицій надалі здійснюватиметься в енергетичний сектор України. Крім того, під час засідання українсько-американської Комісії зі стратегічного партнерства було прийнято рішення заснувати окрему робочу групу для розгляду подальших можливостей співпраці двох держав у сфері мирної ядерної енергетики.