Міжнародна трудова міграція як основа формування міграційного капіталу

Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили. Міжнародна міграція робочої сили посилюється в умовах формування економічних зв´язків у світовому господарстві. Під цим поняттям розуміють переміщення найманих працівників через кордони в пошуках роботи. Це стихійний процес розподілу трудових ресурсів між національними ланками світового господарства. Економічною основою його є відчуження безпосередніх виробників від засобів виробництва, взаємозв´язаність країн та нерівномірність їх соціально-економічного розвитку.

Глобалізація світової економіки активізує процеси трудової міграції. Для країн з низьким рівнем розвитку трудова міграція відкриває нову економічну культуру. Для розвинених країн вільна трудова міграція - це можливість перерозподілу дешевих трудових ресурсів. За даними Міжнародної організації з міграції кількість трудових мігрантів у світі постійно зростає і наближується до 200 млн. осіб. В розвинутих країнах вони стали невід'ємною частиною економіки.

У країнах, що розвиваються міграційний капітал значно перевищує обсяги міжнародної технічної допомоги і є більш ефективним інструментом боротьби з бідністю шляхом прямого досягання тих, хто потребує матеріальної допомоги. Кошти, зароблені мігрантами, використовуються для оплати витрат на охорону здоров'я, освіту та інших комунальних послуг, які мають важливе значення для розвитку.

Грошові перекази допомагають покращити матеріальне становище значним прошаркам населення в періоди економічних спадів, які час від часу переживають країни, що розвиваються.

У багатьох країнах існують асоціації трудових мігрантів, які реалізують проекти спільного використання міграційного капіталу на розвиток сфери охорони здоров'я, освіти, соціальної інфраструктури їхніх регіонів, міст та селищ. Перевагою колективних переказів мігрантів є зацікавленість різних рівнів влади на батьківщині у реалізації таких проектів. Об'єднання мігрантів і соціальне спрямування міграційного капіталу мають добру перспективу у формуванні й реалізації соціальної політики розвитку сільських територій.

Міграційний капітал є також джерелом фінансування економічного зростання. Грошові перекази формують інвестиційну базу особливо для малого і середнього бізнесу. Завдяки мультиплікаційному ефекту зростає споживчий попит населення. Зростання споживання збільшує також доходи бюджетів через сплату прямих і непрямих податків.

Також завдяки потокам грошових переказів окремі країни можуть пом'якшити фінансовий дефіцит та компенсувати додатковий попит на іноземну валюту. Це одне з найбільш стабільних джерел надходження іноземного капіталу.

В той же час поширення неофіційних систем грошових переказів стимулює розвиток офіційного фінансово-банківського сектору.

Проблему надходження міграційного капіталу слід підняти на національний рівень і визнати його важливою складовою системи обліку, формування грошової, кредитної та банківської політики, а також фінансового ринку. Тільки в такому випадку ми відчуємо, що міграційний капітал може стати справжнім генератором соціально-економічного розвитку

Якщо врахувати, що за різними оцінками трудовими мігрантами є від 4 до 7 млн. громадян України, то це складає відповідно від 8,6 до 15,1 % від численності всього населення, або від 19,5 до 34,1 % економічно активного населення працездатного віку. Отже, можна говорити про міграцію з України третини (!) активного населення працездатного віку. До того ж, в більшості це найбільш енергійні і підприємливі люди.

За даними Національного банку, у 2010 році загальний обсяг грошових переказів в Україну з-за кордону оцінюється в $ 5,9 млрд (4,3% від ВВП).

Як наголошується, більша частина грошових переказів в 2010 році надійшла через кореспондентські рахунки банків ($ 3 млрд, або 51% від загальної суми), ще $ 2,1 млрд, або 36,3% переказів, було здійснено за допомогою міжнародних платіжних систем.

Згідно з оцінками НБУ, $ 777 млн ​​було ввезено в Україну неформальними шляхами.

Найбільший обсяг грошових переказів надійшов в Україну в 2010 з Росії ($ 1,619 млрд), США ($ 578 млн), Німеччини ($ 382 млн), Греції ($ 303 млн), Італії ($ 282 млн), Великобританії ($ 254 млн). Тим часом, за оцінками експертів, річні масштаби міграційного капіталу в кілька разів перевищують обсяги іноземних інвестицій в Україну. А в окремих регіонах обсяги міграційного капіталу в кілька разів перевищують надходження до місцевих бюджетів.