Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України

Міжнародна передача технологій – це комплекс процесів та відносин в міжнародній економіці з приводу вивозу та ввозу технології, яка передається в уречевленій або неуречевленій формах. Одна із ключових характеристик технології – це її новизна. Технологія може мати національну, регіональну або світову новизну, від чого залежать мотиви та масштаби її експорту-імпорту в міжнародній економіці.

В сучасних умовах міжнародному технологічному обміну притаманні наступні тенденції:

1. Інтенсивний та випереджальний розвиток ринку наукоємних технологій. Обсяг світової торгівлі ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щорічно зростає на 12%, в той час як темпи зростання світового виробництва не перевищують 2,5-3% на рік.

2. Глобалізація ринку інновацій. Створення і використання знань, технологій, продуктів і послуг набуває глобального характеру.

3. Динамізація та загострення конкуренції. Інновація стає головним інструментом в конкурентній боротьбі.

4. Лідерство розвинутих країн світу. Основними центрами, де сконцентровані світові технологічні ресурси є США, Японія і країни Західної Європи (зокрема члени ЄС).

5. Домінуючу роль в інноваційному процесі стала відігравати не стільки генерація ідеї, скільки швидка комерціалізація. Тобто, для багатьох сучасних компаній значно важливішою є не створення, а впровадження інновацій.

6. Монополізація ринку технологій, головними суб’єктами ринку технологій є ТНК та МНК.

7. ТНК використовують нові підходи та механізми трансферу технологій:

8. Головним напрямком міжнародного технологічного обміну стала внутрішньокорпораційна торгівля. Так, серед усіх ліцензійних надходжень розвинутих країн частка внутрішньокорпораційних надходжень становить понад 60%.

9. Міжнародне науково-технічне співробітництво шляхом створення стратегічних альянсів між ТНК різних країн для спільного рішення науково-технічних проблем.

Розвиток венчурного фінансування та зростання участі у міжнародному технологічному обміні венчурних фірм. Перевага цих фірм на ринку технологій полягає у вузькій спеціалізації..

Розвиток міжнародної технічної допомоги. Ця допомога надається розвинутими країнами (донори) країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою (реципієнти) в галузі передачі технічних знань, досвіду, технології, технологічноємної продукції, навчання персоналу.

Розвиток міжнародної кооперації в інноваційній сфері. Взаємоообмін, кооперація та спеціалізація на всіх етапах створення технології дозволяє оптимізувати та економити витрати на інновації, уникати паралелізму, використовувати факторні переваги країн через реалізацію спільних проектів та міждержавних програм.

Розвиток міждержавного співробітництва в рамках інтеграційних угрупувань. Інтеграційні угрупування створюють системи ефективного розподілу праці та спеціалізації в науково-технічній сфері, уніфіковані системи регулювання. Це прискорює не тільки процеси міждержавного руху технологій, а також міжнародного співробітництва по їхньому створенню, комерціалізації, продажу.

Одним із найголовніших видів комерційних науково-технічних зв’язків у Міжнародному масштабі вважаються Великі міжнародні науково-технічні програми, через які реалізуються новітні науково-технічні ідеї. Участь України в таких програмах – важливий крок на шляху до інтеграції в Світове господарство.

Найбільш успішним досягненням України можна вважвти участь Конструкторського бюро (КБ) “Південне” у Міжнародному проекті “Sea Launch” (“Морський старт”). Міжнародний проект “Sea Launch” було створено в 1995 році для виробництва та експлуатації ракетно-космічного комплексу морського базування. Інший не менш прибутковий та стратегічно важливий для України міжнародний проект “Global Star”, в якому беруть участь Україна, Росія, США та Італія. За проектом передбачено виведення на орбіту українськими “Зенітами” 36 з 48 супутників зв’язку.

Сьогодні спільно з італійською фірмою “Fiat - Avio” розробляється потужний проект “Циклон-4”. На базі ракети “Циклон” створюється нова триступенева ракета. В пректі беруть участь Італія, Бразилія, США та Україна.

Досягнуто домовленостей з країнами ЄС щодо активізації робіт зі створення глобальної супутникової навігаційної системи, програм наукових космічних досліджень “Цезар”, прогнозування землетрусів космічними засобами.

В Україні останніми роками спостерігається активізація ліцензійної торгівлі. Переважна більшість закуплених у зарубіжних країнах ліцензій мас технологічний характер. Підприємства щорічно укладають понад 200 ліцензійних угод на право використання різних об'єктів інтелектуальної власності, серед яких приблизно 21,2% займають винаходи, 14 - ноу-хау і 44% - послуги типу "інжиніринг"