87. Політична система Італійської Республіки

Італія - парламентська республіка (діє на підставі конституції 1948), главою якого є президент.

Державний устрій Італії визначається конституцією, прийнятої 22 грудня 1947 р. Конституція майже без виправлень діє до сьогодення часу й уважається однієї із самих демократичних у світі . Формою правління в Італії була обрана унітарна форма державного устрою із широкою територіальною автономією для складових держава областей .

Президент Італії (з травня 2006 р.) - Джорджо Наполітано. Президент обирається на спільному засіданні обома палатами парламенту і регіональних представників на термін 7 років.

Прем'єр-міністр Італії - Романо Проді. Прем'єр-міністр призначається президентом Італії і схвалюється парламентом.

Кабінет міністрів представляється прем'єр-міністром Італії і затверджується президентом.

Парламент Італії (Parlamento) обирається на 5 років (вибори пройшли 23 червня 2001 р.), і складається з двох палат:

Сенату (Senato della Repubblica), що складається з 315 чоловік (232 чоловік обираються безпосередньо, 83 пропорційно є регіональними представниками, а кілька вибрані довічно);

Палати Представників (Camera dei Deputati), що складає з 630 чоловік (475 місць розподіляються на основі виборів в одномандатних округах по мажоритарній системі, 155 пропорційно з регіональними представниками).

Юридична система заснована на принципах цивільного права. Спірні питання вирішуються судами, окремі питання - у конституційному суді (Corte constituzionale), що складається з 15 чоловік: 5 чоловік призначається президентом, 5 чоловік призначається Парламентом, 5 чоловік призначається адміністративними Верховними судами.

Виборче право в Італії діє з 18 років, крім виборів президента в Сенаті, де виборче право настає з 25 років.

Багатопартійність – одна з найважливіших рис існуючої партійної системи Італії значною мірою даному стану речей сприяла існуюча донедавна пропорційна виборча система при формуванні представницьких установ Основними політичними партіями Італії є :

. Христианско демократическая партия (ХДП), основана в 1943 г. – партия клерикального типа, выражающая главным образом интересы различных слоев буржуазии, пользуется поддержкой церкви и включает в себя левые, правые и центристские группировки – 1,4 млн членов;

. Форса Италия (Вперед, Италия), буржуазная партия, основанная в 1993г., - отстаивает принципы рыночной экономики, пытается объединить политические силы правого центра;

. Итальянская социалистическая партия (ИСП), основана в 1892 г., - левоцентристская партия, являющаяся членом Социалистического интернационала – свыше 500 тыс. членов;

. Итальянская социал-демократическая партия (ИСДП) – 1969 г., член Социалистического интернационала, правый центр - 180 тыс. членов;

. Итальянская республиканская партия (ИРП) – 1897 г., партия буржуазного типа – 110-120 тыс. членов;

. Итальянская либеральная партия – 1848 г., - правая буржуазная партия – 60-153 тыс. членов;

. Национальный альянс 1946 г., - неофашистская партия – 400 тыс. членов;

. Федерация «зеленых» - 1987 г., - объединение организаций, выступающих за охрану окружающей среды;

. Демократическая партия левых сил (ДПЛС) – 1991 г., образовалась после преобразования Итальянской коммунистической партии, поддерживает традиционные идеалы социал-демократии;

. Партия коммунистического преобразования (ПКП) – 1991 г., образовалась после преобразования Итальянской коммунистической партии, остается крайне левого толка, объединяет в т.ч. ортодоксальных коммунистов.