logo search
госы / МЕДУ - ГОС / МЕДУ

Лібералізація міжнародної торгівлі України

Ефективне ведення міжнародної торгівлі неможливе без державного регулювання економічних процесів, які відбуваються під час обміну товарами та послугами між країнами. Основним інструментами зовнішньоекономічної політики є методи тарифного та нетарифного регулювання міжнародної торгівлі, а основними формами – державний протекціонізм та політика “вільної торгівлі” (лібералізму).

Лібералізація економіки – це питання розширення економічної свободи, свободи економічної діяльності всіх суб’єктів господарювання будь-якої форми власності, зняття або зменшення політичних, юридичних і адміністративних обмежень приватної ініціативи. Останнім часом увесь світ приділяє значну увагу питанню лібералізації економіки як складовій державної політики. Світовий досвід суспільного розвитку свідчить, що збільшення економічної та політичної свободи зумовлює зростання добробуту.

Процес лібералізації економіки відкриває простір для діяльності механізмів ринкового регулювання, зменшення втручання держави в економіку в адміністративних формах та у вигляді прямого державного регулювання. Основною функцією держави стає створення та збереження конкурентного середовища, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, поліпшення судочинства.

Ступінь економічної свободи в країні безпосередньо пов’язаний зі станом середнього класу. Середній клас притаманний будь-якому індустріальному та постіндустріальному суспільству. Лише урядовими рішеннями його не можна ні ліквідувати, ні створити. Ознаки середнього класу взаємообумовлені та взаємопов’язані, їх сукупність дає змогу середньому класу виконувати свої суспільно-соціальні функції. При цьому слід зауважити, що незважаючи на те, що статистично у країнах з розвиненим громадянським суспільством підприємці становлять не більше 10 % населення, тим не менш вони є головною рушійною силою та запорукою добробуту середнього класу цих країн. В Україні ще не сформовано середнього класу, як і в більшості країн, що розвиваються. Однак соціальні групи населення, які мають частину таких ознак (належний рівень доходів, високий рівень освіти і кваліфікації, помірний політичний консерватизм, зацікавленість у підтримці соціальної стабільності та неприйняття маргінальних ідеологій, суб’єктивна ідентифікація себе із середнім класом тощо), вже є, і значною мірою вони сформовані саме представниками малого та середнього бізнесу.

Стан розвитку свободи в суспільстві та лібералізації економіки є одним із вагомих чинників, на основі яких інвестори приймають рішення щодо інвестування в ту чи іншу країну. Саме тому у світі використовується декілька незалежних рейтингів (індексів), які намагаються проаналізувати розвиток країн. У таких рейтингах Україна зазвичай посідає останні місця. Ці індикатори й визначають наявність проблем в Україні щодо стану економічної свободи та запровадження принципів свободи в процедурах прийняття рішень у системі державного управління. Саме тому нагальною для України все ще залишається проблема реалізації адміністративної реформи, головна мета якої – формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей.

За останні декілька років було прийнято низку рішень, спрямованих на посилення економічної свободи в Україні. Це і офіційне визнання ЄС України країною з ринковою економікою, і приєднання України до СОТ, і низка указів про лібералізацію підприємницької діяльності. Ринковий статус надав можливість вітчизняним підприємствам на рівних умовах конкурувати на зовнішніх ринках. Визнання нашої дер-

жави країною з ринковою економікою фактично еквівалентно тому, що інші країни визнали: в Україні відбулась структурна реформа власності

Державне регулювання зовнішньої торгівлі України повинно враховувати не тільки сучасні тенденції нерівномірності міжнародних інтеграційних процесів і посилення міжнародної конкуренції, а й властиві перехідній економіці особливості взаємозв'язку між економічним зростанням та лібералізацією зовнішньої торгівлі.