Сучасні особливості україно-російського співробітництва

Аналіз розвитку українсько-російських відносин протягом останніх п’яти років свідчить про те, що економічна співпраця між Україною і РФ успішно розвивалася, незважаючи на певні проблеми в політичній складовій цих відносин.

Протягом останніх 5 років Росія залишається основним торгівельним партнером України серед країн СНД і далекого зарубіжжя. Для РФ Україна є 5-м за значенням торгівельним партнером.

Співробітництво у сфері транспорту.

Загальний об'єм перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів в міжнародному повідомленні між Росією і Україною транспортом загального користування (залізничним, автомобільним і водним) складає близько 70 млн.

Розробляються програми круїзного судноплавства по лінії Дунай - Чорне море - Дніпро - Волга. Укладено угоду про паромне сполучення між російським портом Кавказ й українським Керч

Серед спільних проектів в галузі транспорту можна назвати створення могутнього вантажного електровоза в рамках кооперації Луганського і Новочеркаського заводів. Яскравим прикладом співпраці між Україною і Росією став виграний тендер на постачання до Іраку крупної партії луганських тепловозів з коломенськими дизельними двигунами.

Військово-технічна співпраця.

Завдяки більшій самодостатності, Росія намагається обмежувати і дозувати кооперацію з Україною у сфері виробництва озброєнь. Це узгоджується із обраною РФ стратегією розвитку власного виробництва зброї та підвищення самодостатності вітчизняного ВПК.

Співпраця в авіаційній і ракетно-космічній галузях.

в рамках двосторонніх зв'язків здійснюється близько 40% і більш наукових досліджень.

Стратегічним інтересам обох країн відповідає збереження і розвиток Харківського і Київського авіазаводів, КБ Антонова, КБ Тупольова, ОКБ С. Ілюшина.

На базі спільно розроблених ракетоносіїв "Зеніт" і "Циклон" створений триступінчатий "Зеніт-3".

Російський капітал в Україні

За даними деяких експертів, сьогодні на долю російського капіталу в Україні припадає 75% акцій в нафтопереробці, 30% в газотранзитній галузі, 50% в алюмінієвій промисловості, 30% в машинобудуванні, енергетиці та енергопостачанні.

У той час як західні інвестори намагаються вкладати гроші тільки в найбільш ліквідні галузі, росіян не лякає політико-економічний ризик і вони вкладають гроші у базові галузі, менш ліквідні, зате дуже рентабельні.