logo search
госы / МЕДУ - ГОС / МЕДУ

Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Основними методами регулювання зовнішньо-економічної діяльності є: економічні, адміністративні та правові.

Зовнішньо-економічна діяльність переважно регулюється економічними методами за допомогою мита, податків, кредитів, дотацій та пільг.

Державні митно-тарифні системи регулюють доступ іноземних товарів на внутрішній ринок і експортно-імпортні операції в цілому. Мита бувають фіскальними і протекціоністськими. Перші мають забезпечити надходження у держбюджет, тобто суто фіскальну мету. Вони, як правило, невисокі і охоплюють невелику групу товарів. Протекціоністські мита застосовуються для захисту національного виробництва від іноземної конкуренції. Крім того, існують пільгові мита які надаються певному виду товару з низькою ставкою або взагалі відсутні. Що підвищуть ціну імпортних товарів існують імпортні податки (крім сплати мита), імпортні депозити (попередня застава імпортером перед купівлею іноземного товару )тощо. З метою підтримки експорту практикуються його пряме та непряме субсидування, надання державних експортних кредитів.

До адміністративних методів регулювання зовнішньо-економічної діяльності відноситься квотування, ліцензування експорту та імпорту. Перше означає дозвіл на ввіз іноземних товарів лише певної кількості на певний період часу. При ліцензуванні імпортер або експортер має одержати від державного органу спеціальний дозвіл - ліцензію на ввіз або вивіз товарів. Квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг) вводяться з метою встановлення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку.

Правові методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні грунтуються на використанні положень законодавчих актів та декретів Кабінету Міністрів України, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. До них відносяться: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закон України "Про державне мито", "Про квотування і ліцензування експорту товарів ", тощо.

Важливо зазначити, що серед методів регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності (правових, адміністративних, економічних) надають очевидний пріоритет правовим методам як основі формування і функціонування інших механізмів управління такою системою господарювання.