86. Кризові ситуації: сутність, причини, наслідки.

Невiдповiднiсть iнтересiв у різних сферах є причиною виникнення криз у міжнародних корпораціях. Кризи мають не тільки негативний i руйнівний характер, але й несуть у собі потенцiал змiн і є основою для навчання. Зіткнення з проблемами, а також вимiрнi наслiдки кризи змушують керiвництво переглядати власне бачення корпорації, що дозволяє мобiлiзувати зусилля, спрямованi на зміни. Несвоєчасне виявлення кризових явищ обмежує сферу дiяльностi щодо їх подолання.

Типи криз розрiзняються за тим, у яких галузях вони є небезнечними для корпорацii. Видiляють такi типи криз:

• криза лквiдностi, що означає повну втрату платоспроможностi;

• криза успiху, що характеризується явним негативним вiдхиленням фактичного стану вiд запланованого за показниками продажiв, грошових надходжень, прибутку, рентабельностi;

• криза стратегії, що спостерiгається при задовiлъному станi компанії, але при цьому вiдзначають зниження потенцiалу успiху, збоi у розвитку, ослаблення стану в конкурентнiй боротъбi.

Визначають чотири складовi кризового синдрому, що вимагає перебудови, а саме передумови кризи:

• збої в пiдприємницькому баченнi пов’язанi з нездатнiстю керiвнiцтва корпорації і її структурних одиниць оцiнювати баланс мiж ринковим середовищем i внутрiшнiми змiнними фiрми, змiнювати пiдприємницьку iдею залежно вiд коливань мiжнародної ринкової кон’юнктури, застосовувати специфiчну органiзацiю бiзнесу, що вiдповiдає вимогам даної галузi, досягнутого ступеня розвитку пiдприємства, змiнювати концепцiю продукту вiдповiдно до запитiв мiжнародного ринку;

• порушення в механiзмi прийняття і реалiзацiї рiшень, що включає принципи, правила, процедури i стереотиипи поведiнки, якi задiянi у процедурi вибору на всiх рiвнях органiзацiї. Це виявляється в iнерії прийнятих рiшень i несвоєчасному коректуваннi пiдприємницького бачення вiдповiдно до змiн пiдприємницького середовища;

• iгнорування сигналiв зворотного зв’язку iз замовниками, постачальниками, партнерами, що порушує адекватнiстъ обраної стратегії. У цъому разi управлiнськi дії починаються через явне вiдхилення вiд цiлей;

• розростання захисних механiзмiв, коли прийняття вiрного стратегiчного плану iгноруєтъся або порушується в результатi конфлiкту старих стереотипiв i ново стратегiї. Це призводить до захисних реакцiй персоналу, пов’язаних з незаперечним авторитетом керiвника або iдеалiзацiєю досягнень економiчного агента.

Можливiсть виникнення кризових ситуацiй визначається самим розвитком — мiнливiстю як внутрiшнiх, так i зовнiшнiх факторiв. Органiзацiйний розвиток мiжнародних корпорацiй спрямований на розробку i здiйснення комплексу заходiв щодо пiдтримки конкурентних переваг, забезпечення довгострокового iснування. Особливе значення має

попередження кризових ситуацiй.