87. Методи управління міжнародним бізнесом:класифікація і характеристика

Управління міжнародним бізнесом поширюється на всі сфери діяльності, пов'язані з переміщенням ресурсів, товарів, послуг і робочої сили через національні кордони.

Принципово структура міжнародного менеджменту схожа зі структурою національного (або країнового) менеджменту, тобто містить у собі коло проблем, що охоплюють п'ять основних сфер управління бізнесом (рис. 4.2.1): - дослідження, аналіз і оцінку зовнішнього та внутрішнього середовища бізнесу; - процес налагодження комунікацій і прийняття рішень; - базові функції управління (планування, організацію, мотивацію, контроль); - групову динаміку і керівництво; - ефективність діяльності підприємства (управління трудовими ресурсами, управління виробництвом).

Зовнішні фактори належать до двох основних груп: середовища прямого впливу і середовища непрямого впливу. Середовище прямого впливу включає складові, що безпосередньо впливають на економічні операції підприємства (організації) і відчувають на собі їх прямий вплив. До цих складових належать: постачальники, трудові ресурси, закони, установи державного регулювання, споживачі та конкуренти. Середовище непрямого впливу - група факторів, які можуть і не справляти прямого негайного впливу на економічні операції підприємства, проте позначаються на них.

Щоб пристосуватися до роботи в міжнародному середовищі, керівники підприємств (організацій) повинні навчитися розуміти його основні складові: економіку, законодавство і державне регулювання, політичну ситуацію, культуру.

В управлінні широко використовуються функції менеджменту - планування, організацію, мотивацію і контроль.

функція стратегічного планування являє собою сукупність дій і рішень, розроблених керівництвом, що ведуть до опрацювання специфічних стратегій для досягнення поставлених цілей.

Процес стратегічного планування включає такі етапи, як формулювання місії і цілей, оцінку й аналіз зовнішнього середовища, управлінське обстеження сильних і слабких сторін (аналіз внутрішнього середовища), аналіз стратегічних альтернатив, вибір, реалізацію й оцінку стратегії підприємства.

Функція «організація» являє собою процес створення структури підприємства, що дає можливість людям ефективно працювати разом і включає процеси координації роботи і формування структури. Координація роботи здійснюється через делегування, розподіл відповідальності і повноважень.

Мотивація як функція управління являє собою процес спонукання до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей підприємства (організації). Мотивація необхідна для продуктивного виконання роботи.

Контроль - це процес забезпечення досягнення цілей організації. Основними завданнями контролю є: • усунення непевності в діяльності організації; • попередження кризових ситуацій; • підтримка успіху

Система управління діяльністю суб’єктів міжнародного бізнесу