Найбільші корпорації Великобританії (млн євро), 2001 р.

Джерело: Журн. европ. экономики. — 2003. — № 2(3). — С. 419—428.

Аналізуючи структуру національної промисловості, британські економісти нерідко використовують не стільки співвідношення у виробництві ВВП окремих галузей скільки аналіз обробної індустрії за обсягами продажів¹. Відповідно до цієї методики склад провідних секторів може змінюватися з року в рік залежно від кон’юнктури ринку на окремі товари.

Як і скрізь в Європейському Союзі, в Британії існує чотири «сензетивні» галузі, які всіляко оберігаються урядом і є високопротекціоністськими відповідно до національного законодавства, передусім це металургійна промисловість, яка у багатьох випадках має містоутворююче значення у місцях її зосередження, тек- стильна, розвиток якої пов’язувалася з початком капіталізму, а також вилов риби (він включає також первинну переробку море­продуктів, а тому ці «поверхи» (тобто наступні технологічні процеси) можуть бути віднесені до харчової промисловості), а також сільське господарство.

Упродовж останньої чверті ХХ ст. — початку ХХІ ст. невпинно зростала питома вага машинобудування, хоча в ньому відбувалися значні структурні зрушення. Так, у підгалузі «Інженерні вироби, машини та інструменти» у першу чергу виділялося вироб­ництво та продаж автомобілів, які попри все мали тенденцію до зниження (у 1999 р. їх було продано на суму 1787 млн фунтів стерлінгів, а вже у 2001 р. лише на 1492 млн фунтів стерлінгів). Проте найбільш значущим для британської економіки є виробництво і продаж двигунів (на суму майже 20 млрд фунтів стерлінгів у 2000 р.), літаків та космічного обладнання (12,8 млрд фунтів стерлінгів), деталей моторів та запасних частин для них (8,3 млрд фунтів стерлінгів).

Електротехнічна промисловість (Electrical Goods), чи виробництво електричних товарів, не розглядається в країновій статистиці як складова машинобудування, а як окрема галузь обробної індустрії, підгалузями-лідерами в якій є виробництво комп’юте­рів (11,7 млрд ф.ст.), телефонів та телеграфного обладнання (5,5 млрд ф.ст.), радіотоварів та електроніки (4,9 млрд ф.ст.). Як видно з табл. 5.4, британське машинобудування хоча й має багато в чому інноваційний характер, однак не є безперечним лідером в європейській економіці, чого не можна сказати про хімічну та нафтопереробну промисловість. Визнаним лідером національної економіки, який посідає п’яте місце у світі (2001 р.) за торговим оборотом, є компанія «British Petroleum» — майже 200 млрд євро. Кількість зайнятих у ній перевищує 110 тис. осіб. Наступна за нею «авангардна трійка» представлена виробництвом первинних пластмас та пластику (обсяг продажів у 2000 р. становив 17,4 млрд ф.ст.), фармацевтичних товарів (8,8 млрд), органічної хімії (5,4 млрд).

Виробництво чорних і кольорових металів за останні роки у цілому знижувалося, а обсяг продажу основної продукції становив у 2000 р. лише 4,8 млрд ф.ст.

Досить сильними є позиції країни і в харчовій промисловості, яка має високодиверсифіковану структуру виробництва. При цьому слід передусім виділити діяльність британсько-голланд­ського консорціуму Unilever, торговий оборот якого дорівнював у 2001 р. 51,514 млрд євро, а кількість зайнятих становила 265 тис. найманих працівників.

Сільське господарство. Аграрна галузь у Великобританії є типовою для всього Європейського Союзу, з досить низькою питомою вагою в структурі ВВП та в цілому з високим рівнем фінансової допомоги з боку Європейського Союзу відповідно до «Спіль­ної аграрної політики» та дією програми «set-aside», спрямованої на контроль за обсягами продукції, що випускається. Кількість зайнятих у цьому секторі (2001 р.) становила 184 тис. осіб, проте додатковим людським ресурсом виступали 63,2 тис. сезонних та тимчасових працівників, які залучалися фермерами для збирання врожаю влітку та восени. Для порівняння, у 1990 р. кількість зайнятих у аграрному виробництві становила 273,8 тис. осіб, що досить красномовно говорить про зростання технологічності сільського господарства та збільшення концентрації аграрного капіталу, а відтак і скорочення потреби у додаткових трудових ресурсах.

Кінець 1990-х рр. не був вельми вдалим для аграрного сектору країни. Якщо вирощування пшениці впродовж 1996—2000 рр. залишалося практично без змін (на рівні 15—16 млн т), то посівні площі, зайняті під цукровий буряк, картоплю та деякі інші культури, суттєво скоротилися. Аналогічні зміни сталися також у тва­ринництві. Так, поголів’я сільськогосподарських тварин у період, що розглядається, зменшилося: свиней в 1,4 раза, овець в 1,2 раза, великої рогатої худоби в 1,1 раза. Частково це пояснювалося епізоотією так званого «коров’ячого сказу» наприкінці 90-х рр. ХХ ст., проте справжні причини криються у зміні кон’юнктури (боротьба з холестерином) та реалізацією відповідної аграрної політики ЄС.

У цілому рівень доходів у сільському господарстві впродовж 1995—2000 рр. упав з 5,3 до 1,5 млрд ф.ст., а структурні зміни в аграрному секторі призвели до того, що питома вага продуктів харчування в експорті зменшилася з 4,5 % у 1991 р. до 2,9 % у 2001 р., в імпорті — з 8,6 % до 6,4 %.

Сфера послуг. Ця галузь є досить великою і різноплановою у країні як за кількістю зайнятих (68,9 %), так і за виробленою часткою ВВП — 73 % (1998 р.). Ураховуючи острівне положення країни, досить важливою підгалуззю національної економіки є транспорт, представлений усіма видами. Після введення в експлуатацію Трансламаншського тунелю (49,4 км) країна отримала прямий вихід до континентальних транспортних сполучень, що суттєво скоротило транспортні витрати експортерів та імпортерів.

Британія посідає одне з перших місць в Європі за розвитком морського транспорту. Однією з найбільших авіакомпаній у світі є British Airways, яка за протяжністю авіаліній є абсолютним європейським лідером. Проте за торговим оборотом (13 411 млн євро у 2001 р.) поступається німецькій Lufthansa. Разом з тим, загальна світова тенденція на посилення конкуренції між основними авіаперевізниками підштовхує British Airways на конгломерацію з іншими партнерами всередині країни, з якими має франчайзінгові угоди (ВМА, BRA, Maersk Air тощо) та за її межами (створення наднаціонального об’єднання з деякими американськими, європейськими, азіатськими підприємствами, що привело до виникнення нового транснаціонального консорціуму One World).

Досить сильними є позиції країни в галузі телекомунікацій. На відміну від абсолютного лідерства у Німеччині Dеutsche Telecom та у Франції France Telecom, British Telecom посідає другу сходинку у своїй країні, пропустивши вперед Vodafone, обсяги торгового обороту яких становили у 2001 р. — 33,1 млрд євро у першої та 36,7 млрд євро у другої, хоча суттєво випереджаючи її за кількістю працюючих та розмірами отриманого прибутку.

Досить помітними у сфері послуг є банківський сектор, концентрація та централізація капіталу в якому привела до формування потужних фінансових груп. Приміром British Banking Groups за даними на кінець 2002 р. мала загальний депозит у розмірі 1 318 734 млн ф.ст. На другому місці був банк HSBC (капіталізація 674 млрд ф.ст.). Третю сходинку посідає Royal Bank of Scotland. Питома вага британських банків у міжнародному кредитуванні на початку ХХІ ст. перевищувала 20 %, приблизно стільки ж становить сфера страхування.

Великобританія посідає помітне місце й у сфері туризму. Щорічно доходи від цього бізнесу перевищують 26 млрд ф.ст., це менше ніж доходи Франції та Іспанії, проте все одно країна є одним з європейських та світових лідерів зі щорічною кількістю іноземних туристів у 22,8 млн осіб (2001).