5.6.3. Галузева структура господарства Італії

Системні реформи, які проводили різні уряди Італії у 1990-ті рр., суттєво вплинули на структуру економіки країни, що привело до зменшення рівня безробіття в країні, збільшення часток зайнятих у сфері послуг та промисловості. Сучасний склад та співвідношення окремих галузей італійської економіки наведено у табл. 5.5. Упродовж п’яти років (1996—2000) питома вага сфери послуг у структурі ВВП зросла з 65,8 % до 68,8 %, при цьому зменшилася частка промисловості з 31,6 % до 28,4 % та зросла частка сільського господарства з 2,2 % до 2,8 % в умовах скорочення кількості зайнятих в останньому з 7 % до 5,3 %, що красномовно говорить про піднесення його товарності. На організаційному рівні швидкий розвиток був притаманний малому і середньому бізнесу. Так, тільки у 1998 р. по всій країні було створено близько 12 тис. нових підприємств, при цьому біль­ша їх частина була організована італійською молоддю. Змінилася і система легального і нелегального працевлаштування, за якою зменшилася питома вага зайнятих у «тіньовому бізнесі» та в «сірій економіці», тобто тих сферах, де існує напівлегальна зайнятість, а податки сплачуються не в повному обсязі. У зв’язку зі складною демографічною структурою на початку 2000 р. уряд країни легалізував значну частину іноземної робочої сили, яка мігрувала сюди з країн Східної Європи та Північної Африки. Суттєво зросла неформальна трудова діяльність, яка зараз охоплює близько 20 % працездатного населення країни. Офіційно за сумісництвом на початок ХХІ ст. в Італії працювало близько 1 млн осіб, за розрахунками італійських фахівців непов­ною зайнятістю було охоплено близько 7 млн жителів країни та іноземців. Лідерами щодо ринкової капіталізації в Італії станом на початок 2002 р. виступали Telecom Italia — 65 млрд євро, ENI (Ente Nazionale Idrocarburi) — 60 млрд євро, а також Telecom Italia Mobile, TIМ Spa — 44 млрд євро.

Таблиця 5.5