Чужиков

Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р.

Ранг	Назва компанії	Країна	Галузь	Ринкова капіталізація, млн дол.	Випущені цінні папери, млн дол.	Прибуток на капітал
1	TPSA	Польща	Телекомунікації	6958	1044	21,5
2	Matav	Угорщина		5830	2040	15,6
3	SPT Telecom	Чехія		4909	1080	20,7
4	MOL	Угорщина	Нафта, газ	2660	1835	9,6
5	Bank Pekao	Польща	Банківська сфера	1826	274	11,1
6	ICN	Міжнародна	Фармацевтика	1752	…	…
7	Pliva	Хорватія		1618	971	13,2
8	OTP Bank	Угорщина	Банківська сфера	1374	1251	8,9
9	CEZ	Чехія	Електроенергетика	1208	386	6,5
10	Ceske Radio Komunikace	Чехія	Радіомовлення, телекомунікації	990	277	35,3

Джерело: Equity Central Europe, 1999. — Budapest, Warsaw, Prague, 2000. — p. 10.

Дослідження Цунео Морити (Nomura Research Institute) щодо моделей державного споживання Барро (Barro)^¹ i Левін—Рене (Levine—Renelt) дозволили побудувати досить непросту перспективу щодо можливостей реальної адаптації країн Центральної Європи та Балтії після вступу в ЄС (табл. 5.18). Судячи з усього, модель Барро є найоптимістичнішою серед песимістичних, а друга модель Левін—Рене є найпесимістичнішою. Розрахунки дослідника показали, що найвдалішою країною для інтеграції є Чехія (11 та 15 років відповідно подальшої конвергенції у межах ЄС), а далі йдуть Словаччина, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія.

Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за винятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимі- стичний прогноз Левін—Рене стає більш оптимістичним для Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.

Таблиця 5.18

Содержание