Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на початок 2000 р.)

Джерело: А. Кузнецов. Германский капитал за рубежом // МЭ и МО. — 2003. — № 10. — С. 33.

Головними чинниками, які зумовлюють подальший розвиток промислової структури ФРН, є:

1. зрушення у галузевій та територіальній структурі виробництва, викликані об’єднанням країни та диверсифікацією наукоміст­ких галузей, за показником яких німецькі фірми значно відстають від американських;

2. суттєві зміни у структурі інвестицій, за яких майже 80 % капіталовкладень спрямовувалося на заміну обладнання та його модернізацію;

3. традиційно висока якість виробництва та сталість ринків збуту високотехнологічної продукції, яка обслуговувалася широкою мережею сервісних центрів по всьому світі;

4. високий рівень конкурентоспроможності німецьких товарів та довіра споживачів до брендів провідних фірм ФРН;

5. зниження витрат виробництва, яке розпочалося лише у ХХІ ст.;

6. наявність сімейних кланів у промисловості — Siemens, Opel, Bosch, чиї позиції останнім часом були не завжди вдалими з погляду стратегії розвитку фірми та залучення інвестицій у них;

7. зростання питомої ваги малого та середнього бізнесу, який уже зараз виробляє понад 40 % ВВП країни та забезпечує 40 % товарного експорту.

Сільське господарство. Асортимент продукції, що випускається, є типовим для європейських країн: картопля, пшениця, ячмінь, цукровий буряк. Традиційно розвинутим є тваринництво: розведення великої рогатої худоби, свиней, птахівництво. При цьому в структурі аграрного виробництва домінуючою є галузь тваринництва. Разом з тим слід підкреслити, що все сільське господарство є високодотаційним. Основні субсидії надходять на компліментарній основі з бюджету земель, федерального бюджету та структурних фондів Європейського Союзу. Проте незважаючи на високу продуктивність праці в аграрному секторі, наукові підходи до виробництва та реалізації продукції і максимальну (за світовими мірками) фінансову підтримку, країна забезпечена власним виробництвом лише на 80—90 %, а рівень дохідності поступається багатьом країнам ЄС.

Особливостями сучасного аграрного комплексу ФРН є:

1. зниження загальної кількості фермерських господарств та їх укрупнення;

2. підвищення механізації сільського господарства за рахунок зростання потужності техніки та її універсалізації;

3. підвищення автоматизації та хімізації аграрного процесу;

4. швидке поширення вертикальної інтеграції, яка об’єднала аграрне виробництво, обслуговуючі галузі, транспорт, харчові компанії, спеціалізовані банки, аграрні фонди та сучасні логістич­ні схеми.

Сфера послуг є домінуючою в структурі господарства країни. Основними галузями є ті, що безпосередньо пов’язані із забезпеченням соціальної складової суспільного відтворення, а саме: освіта, охорона навколишнього середовища, медичне обслуговування, соціальне забезпечення, державне управління, торгівля, транспорт, банківська сфера тощо.

Найбільшу питому вагу мають торгівля і транспорт, в яких зайнято близько 20 % сукупної робочої сили. При цьому слід виділити міцні позиції одного з європейських торгових лідерів — компанію «Metro», щорічний торговельний оборот якої становить близько 50 млрд євро і в якій працює понад 240 тис. робітників і службовців. Перші сходинки на європейському транспортному ринку також посідають німецькі компанії — Lufthansa (авіаційний транспорт) з торговим оборотом в 16,7 млрд євро і з кількістю зайнятих 88 тис. та Bahn (залізничний транспорт), відповідні показники якої становлять 15,7 млрд євро та 214 тис.

Окремо слід сказати про банківську сферу, в якій країна також виступає не тільки європейським, а й світовим лідером. Специфіка цього сектору полягає в наступному:

• фінансовий контроль над виробництвом здійснюють провідні німецькі банки через акціонування відповідних фірм та корпорацій;

• у країні створена двоступенева банківська система, яка складається з головного Дойче Бундесбанку, Центральних банків земель та численних відділень і філій; крім цього, виділяються приватні банки, функції кожного з яких чітко регламентовані;

• комерційні банки в основному мають універсальні функції, що забезпечує їм більш високу стабільність за рахунок високого рівня диверсифікації послуг, що надаються;

• найбільший рівень централізації капіталу був досягнутий Німеччиною в кредитній сфері. При цьому провідні позиції у цій галузі посіли «Дойче банк», «Дрезднер банк», «Комерц банк»;

• набула поширення система ощадних кас та земельних банків, послугами яких користується більша частина населення країни.