28. Форвадні, ф’ючерсні і опціонні валютні операції.

Форвардні валютні контракти — це обов'язкові для виконання угоди між банком і клієнтом з купівлі/продажу в певний день в майбутньому певної суми іноземної валюти. У цьому контракті валюта, сума, обмінний курс і дата платежу фіксуються у момент укладення оборудки.Основне призначення форвардних операцій полягає в хеджуванні валютної риски. За допомогою форвардних контрактів основна доля промислових клієнтів прагне закрити відкриту валютну позицію. Фіксуючи для себе певний рівень обмінного курсу валюти на певну дату, такий клієнт перекладає на контрагента (банк) ризик несприятливої зміни валютного курсу понад фіксовану в контракті величину і розглядає вартість даного контракту як своєрідну плату за «страховку».

Ф'ючерсні валютні операції- ф'ючерсні операції здійснюються в основному на біржовому ринку Це приводить до того, що терміни виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до певних дат ( і стандартизовані по термінах, обсягах, умовам постачання.

ф'ючерсні операції здійснюються з обмеженим колом валют: долар США, євро, японська ієна, фунт стерлінгів і деякі інші

ф'ючерсний ринок доступний як для крупних інвесторів, так і для індивідуальних і дрібних інституційних інвесторів.

ф'ючерсні операції на 95% закінчуються укладенням офсетній (зворотній) угоди: при цьому реального постачання валюти не здійснюється, а учасники даної операції отримують лише різницю між первинною ціною укладення контракту і зворотної операції, що існує в день здійснення.

стандартизація контрактів означає, що ф'ючерсні операції можуть здійснюватися дешевше, ніж по індивідуально укладеним між клієнтом і банком форвардним угодам.

Опціоні валютні операції: Основною характеристикою опціонів є те, що тримачу опціону надається вибір: реалізувати опціон за заздалегідь фіксованою ціною або відмовитися від його виконання; у тримача опціону є право, а не зобов'язання зробити певну дію. , в опціонній операції бере участь продавець опціону (надпісатель опціону) і його покупець (тримач опціону). Тримач опціону набуває права (але не зобов'язання) купити або продати певний актив в майбутньому за ціною, фіксованою у момент укладення оборудки. Надпісатель опціону приймає на себе зобов'язання продати (або купити) актив, що містиця в основі опціонної операції за заздалегідь обумовленою ціною. Оскільки ризик втрат надпісателя опціону, пов'язаний із зміною валютного курсу, значно вище, ніж у тримача опціону, то як плата за ризик тримач опціону у момент його укладання виплачує надпісателю премії. Визначення розміру премії — складне завдання. Премія має бути досить високою, щоб переконати продавця опціону узяти на себе ризик збитку, і досить низькою, щоб зацікавити покупця в хороших шансах отримати прибуток.

валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов'язаний з несприятливим розвитком курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на здобуття прибутку в разі сприятливого розвитку курсу. Саме тому опціони, будучи відносно новим інструментом валютного ринку, набули такого широкого поширення на всіх біржових майданчиках.